Дивлюся на свою нову малу дитину і розумію, яка – навіть за щасливого статусу мого з нею перебування у моменти тривоги – довжелезна нитка травм, безпомічності, фанаберій, страхів попередніх поколінь вже тягнеться за нею...

Этот текст будет по-русски. Для тех, кому «а какая разница», кому «не приплетайте политику, это культура…». Для тех, кому «это была наша страна». Этот текст про тех, кого нет. Нет, потому что они так и не выросли, не родились.

Пам’ятайте, що Голодомор – це наслідок втрати держави у 1918–1919. Лише з народами без держав можна робити все, що завгодно.

Тільки український народ вирішує свою долю. Якщо український народ вирішить, що йому не потрібна ця держава, якщо повірить у ворожу пропаганду, якщо повірить в ідіотів, які розповідають невідомо що, не буде цієї держави.

Чого я особисто хочу від виборів 2019-го року? Три основних пункти у порядку пріоритетності.

Сегодня под утро, в 4 часов 10 минут ( в Париже будет 5:10) наступит 100 лет с завершения Великой Войны. Именно она кардинально изменила самое представление о человеке, обществе и прогрессе, Именно она произвела КАЧЕСТВЕННЫЕ изменения.

Здається з того, що мало б відбутися, не трапилося нічого – Україна забула про Першу Світову.

У наш час існує досить можливостей аби відшукати і познайомитись зі справжньою традиційною музикою, тож лишається лише зробити крок.

Мова є суспільним продуктом, тому рішення використовувати в комунікації ту чи іншу мову залежить передусім від колективу мовців. Ефективна національна мовна та культурна політика повинна віддзеркалювати цю волю, мати її за джерело власних концепцій та підходів.

Збірка репортажів «Наші інші» вийшла у видавництві «Човен» за підтримки Українського культурного фонду. Географія цих репортажів охоплює дев’ять областей в усіх реґіонах України.

У львівському видавництві «Човен» вийшла книжка «Наші Інші» авторства репортерки, дослідниці репортажу Олесі Яремчук. Збірка розповідає про життя національних меншин – румунів, угорців, волохів, шведів, кримських татар, поляків, словаків-ліптаків, ромів, гагаузів, німців, чехів, турків-месхетинців, євреїв – в Україні.

Папину маму я называла сокращенно Тати (по-армянски бабушка), и помню ее всегда грустной. Она никогда громко не смеялась, на праздниках не веселилась и не танцевала. Всю свою жизнь она посвятила детям и внукам.

Нас с вами приютила страна, которая ведет войну за человеческое достоинство, а не просто за жизнь или мир любой ценой. Цена этой ценности всех ценностей измеряется именно этим: она ценнее ценности жизни. Постараемся же хотя бы не мешать Украине нашими неуместными советами и брюзжанием.

Каждому диванному патриоту, который кивает на Израиль и сетует, что нам не повезло с Главнокомандующим, рекомендуется посмотреть на себя в зеркало и крепко подумать над тем, кем этому Главнокомандующему приходится командовать.