ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ГОЛОКОСТУ РОМІВ
Звернення Президента України


У цей день 65 років тому гітлерівський режим вчинив страшний злочин проти людства, знищивши в концтаборі Аушвіц-Біркенау тисячі безневинних чоловіків, жінок, дітей. Єдиною їхньою «провиною» була належність до ромської національності.

Упродовж Другої світової війни нацисти позбавили життя сотні тисяч ромів по всій Європі. В Україні роми стали одними з перших жертв розстрілів у Бабиному Яру. Особливо жорстоких переслідувань вони зазнали в Криму й на Закарпатті, Вінниччині й Одещині, Сумщині і Черкащині.

Сьогодні у Міжнародний день Голокосту ромів серця наші сповнені болем і співчуттям. У скорботі вшановуємо пам’ять невинно убієнних і молимо Господа дарувати вічний спокій їхнім душам.

Злочини людиноненависницьких режимів не мають прощення. Україна рішуче засуджує будь-які прояви ксенофобії і расизму, нетерпимості й дискримінації за етнічними, культурними, релігійними та іншими ознаками.


Нині в Україні відбувається надзвичайно важливий процес відновлення історичної правди й справедливості. Тільки через правду, через викриття та осуд злодіянь тоталітаризму – як нацистського, так і комуністичного – ми зможемо убезпечити себе й майбутні покоління від повторення жахів минулого.

Упевнений, що істина про етноцид ромів має стати невід’ємною частиною нашої національної пам’яті. Маємо усвідомити: це наше спільне горе, наша спільна трагедія.

Як глава держави я докладатиму всіх зусиль для забезпечення прав національних меншин, які ґарантуються Конституцією і законодавством України. Усі заходи, спрямовані на збереження й розвиток ромської самобутності та культури, досягнення повноцінної інтеґрації ромів в українське суспільство, матимуть мою беззастережну підтримку.
Щиро зичу ромам України миру, щастя й добробуту!

Від редакції. Міжнародні ромські організації звернулися до громадян Європи з проханням вшанувати пам’ять жертв – вийти цього дня на вулиці своїх міст, запалити свічки, стати видимими, аби привернути увагу до скорботної дати.

Конґрес і Ваад України підтримали це звернення і розповсюдили його для українських ЗМІ. Проте так і не побачили звернення на жодному з каналів, у жодній газеті. Лише 5 канал розповів цього дня про скорботну процедуру в Бабиному Яру – тут заклали символічну кам’яну плиту.

Між тим у постанові Верховної Ради «Про відзначення Міжнародного дня Голокосту ромів» зазначається: «Кабінету Міністрів України разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади визначити і здійснити заходи, спрямовані на вивчення масштабів, місць та кількості жертв гітлерівського етноциду ромів у роки Великої Вітчизняної війни, на увічнення пам’яті депортованих і страчених представників цієї національної меншини. Доручити Кабінету Міністрів України разом із відповідними місцевими органами виконавчої влади визначити і здійснити заходи, спрямовані на вивчення масштабів, місць і кількості жертв гітлерівського етноциду ромів у роки Великої Вітчизняної війни, на увічнення пам’яті депортованих і страчених представників цієї національної меншини, надання допомоги сім’ям постраждалих, розв’язання нагальних соціально-економічних і етнокультурних проблем ромських громад України».

Контроль за виконанням цієї постанови покладався на Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Було це 8 жовтня 2004 року.

Лише відділ у справах національностей Миколаївської облдержадміністрації (єдиний з усієї України) спільно з профільними установами Миколаївської області проаналізував напередодні стан виконання в області вищеназваної постанови Верховної Ради України. З нього видно, що в області щорічно відзначається Міжнародний день Голокосту ромів, проводяться тематичні культурно-масові та виховні заходи, уроки, лекції, бесіди, виставки. Постійно здійснюється обстеження матеріально-побутових умов проживання сімей ромів із метою виявлення постраждалих від гітлерівського етноциду ромів і надання їм допомоги. Про це, як про свою роботу, сповіщає сайт Держкомнацрелігій. Мовчить, до речі, і «всюдисуща» дорадча рада.

«Упевнений, що істина про етноцид ромів має стати невід’ємною частиною нашої національної пам’яті. Маємо усвідомити: це наше спільне горе, наша спільна трагедія». Так вважає наш Президент. І він правий у своєму переконанні. Але як багато слід ще зробити нам, аби держава і громадяни країни зрозуміли це.
Камінь у Бабиному Яру – не пам’ятник. Це не та, створена Анатолієм Ігнащенком, пробита кулями кибитка, якій не знайшлося місця на цій трагічній землі.

Ось як згадував про ці події сам скульптор. «Коли я дізнався про трагедію циган, втратив спокій: ночами снилися мені циганські кибитки. Так народилася ідея «Закам’янілої кибитки». Оповита скорботними гірляндами з кованих квітів, кибитка нависала на урвищем. За нею – глибока колія і сліди від кінських копит, дитячих босих ніг – циганська дорога смерті.

Пам'ятник споруджувався народною толокою. Проект було виконано безкоштовно, на заводі «Ленінська кузня» за символічну ціну виготовили ковану гірлянду й таблички з текстом ромською й українською мовами. Завод «Укрграніт» виділив кам’яні брила загальною вагою 50 тонн, на яких алмазними дисками було висічено колеса кибитки. Студенти київських вузів вирили котлован і залили бетоном фундамент, не взявши за роботу жодної копійки». А далі була заборона на будівництво пам'ятника в зоні «охоронюваного ландшафту», а згодом перевезення у Кам’янець-Подільський, де він стоїть і понині. А фундамент давно поріс травою.

І ось тепер камінь, який сповіщає про те, що вже на цьому місті буде встановлено пам’ятник загиблим ромам.
Образливо це, шановне товариство. І місце невдале – притулене на узбіччі дороги до офіційного монумента, і простору там немає, і стежка до нього куца, та й не буде цього пам’ятника.

Не буде доти, поки проблема вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру не вирішуватиметься системно як напрям діяльності вже три роки як створеного, а й досі невідомо з яких причин недіючого державного історично-меморіального заповідника «Бабин Яр». І поки всі ми не усвідомимо, що це наше спільне горе і наша спільна трагедія.

До головної сторінки
Контакт

Copyright Форум Націй © 2004-2009
Дизайн та підтримка- О. З.