ЛЮДИ РАНО ЧИ ПІЗНО ВТОМЛЮЮТЬСЯ ВІД ЧУЖОЇ ГРИ В МОНОПОЛІЮ

Віталій ПОРТНІКОВ

Рік перебування Віктора Януковича при владі – особлива віха в українській політичній історії. Нікому ще не вдавалося так швидко зосередити у своїх руках всі важелі влади, піднятися над парламентом, урядом, судовою системою так, що навіть для високопосадовця президент – недосяжний «тато», якого в жодному разі не можна хвилювати, а слід радувати лише хорошими новинами. Не то розсердиться. Ні в кого з попередників Віктора Януковича – ні у Леоніда Кравчука, ні у Віктора Ющенка, ні навіть у Леоніда Кучми не було такого стрімкого завоювання владних позицій, їм довелося долати опір чиновницького матеріалу і роздратування населення, частина якого на дух не сприймала нових лідерів.

А Януковичу – ні: еліта, та й громадяни, так були стомлені попереднім хаосом, що за зусиллями Януковича із зосередження влади в одних руках стежили навіть з певною цікавістю. Навіть націонал-демократи на початку цього правління всі свої зусилля спрямували на особистість Дмитра Табачника, нібито НЕ помічаючи, як новий президент ставиться до права, нібито схвалюючи його щире бажання все зосередити на Банковій.
І він зосередив.

І тут же виявилося, що це зосередження не обіцяє нічого доброго ні Україні, ні Януковичу. Президент ставиться до влади як п’ятирічна дитина, якій раптом подарували Центр управління польотами космічних кораблів. І пульт її, і кораблі – її, і кнопки – її. А як натискати на них він не знає, та й не хоче знати.

Натиснення на кнопки передовірено самовпевненим мажорам, що радують повелителя своїм оптимізмом. Але й вони нічого не знають про космічну техніку. Прибирання території навколо Центру доручили сивовочолим фахівцям, впевненим, що знають, як загрібати завали, але такими що пропустили час, коли мітлу замінили на прибиральну машину. Все руйнується, кораблі стикаються, супутники падають, територію запаскуджено.
А президент насолоджується спокоєм.

Він переконаний, що головне – гра, блимання лампочок, кораблики на екрані і власне зображення в телевізорі. Межигір’я, кортежі, почесті і гроші. Багато грошей. Дуже багато грошей. Дуже-дуже багато грошей. Дуже-дуже-дуже багато грошей. Він не розуміє, як його близькосхідні колеги могли одразу все це втратити. Напевно, вони втомилися.

Але він помиляється.
Це не вони втомилися. Це їх втомили. Люди рано чи пізно втомлюються від чужої гри в монополію, що поробиш. І це головне, що варто знати про перший рік правління Віктора Януковича.

newsru.ua