Єдність у розмаїтті

ДРАКОНИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Богдана КОСТЮК

23 січня Дракон остаточно вступив у свої права, у повній відповідності до східних гороскопів. Але варто зазначити, що Дракон – не лише східне створіння, а і суто українська міфологічна істота. Точніше, етнографи та історики переконані, що дракони здавна жили на територіях, які нині перебувають у складі держави України. І кожен з народів, який Україну заселяє, має свої спогади про ті віддалені від сьогодення часи, коли дракони жили поруч з людьми і неодноразово демонстрували людям свою зовсім не міфічну присутність.

Власне, про присутність дракона, або ж змія, у добу дохристиянської та ранньохристиянської Київської Русі, відомо не лише з легенд і казок, а і завдяки цілком реальним Змієвим валам. Варто лишень проїхатись за м. Васильків по Одеській трасі, поблизу с. Калинівка звернути з траси убік – і на березі стародавньої річки Стугни очам мандрівника відкриється вид на земляні вали, нехай і зарослі травами і кущами, зіпсовані природними негодами та віяннями часів. Але вали уперто визирають з-поміж чагарників та парканів, і якщо піднятися на них поблизу селища Хлібче, то можна побачити, що тягнуться вали і вправо і вліво на кілька сотень метрів: моя товаришка, журналіст і поетеса Надія Степула, яка збудувала дачу у Хлібчі, інформує: «Археологи щоліта тут потроху копають і знаходять то наконечник стріли, то ще якийсь уламок староруської зброї… А ще я старих людей довкола запитувала про Змієві вали, то вони кажуть, що вали – то залишки борозни, яка залишилась після битви руського вояка (богатиря) Кирила Кожум’яки із Змієм, і богатир подолав змія і протяг його по землі. Про цей епізод багато легенд і казок в Україні складено». «Насправді, Змієві вали – це захисні земляні стіни довкола Києва, і тягнулись вони на десятки кілометрів довкола міста з півдня і сходу – боронили місто від навал кочовиків. Мешканці Києва назвали їх Змієвими на честь перемоги легендарного Кожум’яки над Змієм, котрий спокою не давав киянам, а урочище Кожум’яки у старому Києві, за легендами, – це місце, де богатир жив і вчився битись. Тут присутня своєрідна метафора: наші прадіди, вочевидь, мали на меті розповісти про зупинку однієї зі східних кочових атак на місто», – розповідає керівник Київської археологічної експедиції Гліб Івакін. За його словами, Змієві вали втратили своє значення наприкінці одинадцятого століття, з появою сучаснішої зброї.

У цілому, образ дракона, чи то змія, присутній у слов’янській міфології від доби давнього Риму; з тих же часів і з того ж місця на Русі перейняли систему захисту населених пунктів валами. Археологи стверджують, що земляні оборонні вали, подібні до київських Змієвих валів, залишилися поблизу Полтави, Прилук, Чернігова. А образ дракона – змія доволі популярний у слов’ян аж досі. Розповідає етнограф Олексій Доля: «Дракон – чоловік і змія – жінка, це здебільшого брат і сестра, які символізували певні сили природи та (або) загрожували природі і заважали роботі людей. Дракон спалює поля, змія заливає їх водою, а ще дракон може ціле місто спалити, а змія – селище потопити. У південних і західних слов’ян багато казок на цю тематику. Східні слов’яни вигадливіші, так би мовити, бо у наших народних переказах є змії, які живуть у полі, та змії лісові, а є ще жінки, які перетворюються на змій, ховаються по кутках будинку… Але у багатьох казках визнається той факт, що люди самі порушили спокій дракона чи змії, або ж захопили його (її) територію тощо…».

У Криму, поблизу Бахчисараю, вам покажуть скелю, під якою колись жив дракон і мирився з присутністю людей поруч, аж доки люди не почали зазіхати на його територію. Тоді дракон образився і посварився з людьми, і став їм усілякі проблеми створювати: як ідеться в одній з кримськотатарських легенд, бахчисарайський дракон почав нападати на домашніх тварин, лякати отари з вівцями. А подеколи і на людей нападав, тож останні були змушені його знищити… «Подібні легенди збереглись у караїмів. У литовському місті Тракай, де живе чимала караїмська громада, можна почути про дракона, якого люди розізлили, і з мовчазного сусіда дракон перетворився на ворога», – каже журналістка і дослідниця Венера Бекірова з Сімферополя. В іншій частині України – у містечку Кременець на Тернопіллі – переповідають казку про дракона. Останній спокійно жив у глибокій печері. Час від часу поїдав місцевих красунь. А коли люди спробували його вбити, старий мудрий дракон через підземні ходи (відомі лише йому) перебрався жити в іншу печеру на сусідній горі. Дракон іноді визирає звідтіля, побачити його можна лише у ніч повного місяця на старовинному єврейському цвинтарі: кажуть люди, дракон там спілкується з душею єврейського мудреця, похованого на тому кладовищі. Які саме теми вони обговорюють, сказати важко – можливо, йдеться і про перебіг життя у сучасній Україні, і про роль мудрих людей та драконів у її історії…

Мирослав МАРИНОВИЧ
Иосиф ЗИСЕЛЬС
Вячеслав ЛИХАЧЕВ
Олег РОСТОВЦЕВ
Віталій НАХМАНОВИЧ
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ
Володимир КУЛИК
Виталий ПОРТНИКОВ
Олег РОСТОВЦЕВ