Доповідь, виголошена 10 жовтня в Королівському Замку (Варшава) на відкритті річного лекційного циклу «Польща – Україна – Європа: спадщина і прийдешність».
6 вересня 2013 року на 87-му році життя відійшла у вічність Аполлінарія Налча – жінка-легенда, про яку ми неодноразово писали на штальтах «Форуму».
У Харкові на виконання рішення міської ради демонтовано меморіальну дошку видатному українському науковцю Юрію Шевельову, а відтак здійснено акт вандалізму, леґітимізованого владою.
16 жовтня голова Вааду України, виконавчий віце-президент Конґресу національних громад України Йосиф Зісельс виступив на міжнародній конференції з антисемітизму, присвяченій 100-річчю «справи Бейліса». Пропонуємо увазі наших читачів текст цього виступу.
Не зупинятимусь на розповіді про різкі соціальні контрасти, притаманні «краєвидам» України: подібного в Євросоюзі ви не побачите. В ЄС зазвичай не хизуються розкішними автомобілями, годинниками, костюмами і дружинами...
Свободное и открытое общество не ставит знак равенства между нежелательным и наказуемым хотя бы потому, что порядочные люди вполне могут расходиться во взглядах на то, что же, собственно, считать нежелательным.
Отличие Москвы от Парижа, Лондона, Шанхая или Нью-Йорка не в том, что больше нигде не танцуют на улицах лезгинку. Отличие – в том, что лишь у нас из уличного танца можно раздуть большую политическую проблему. И если есть желание эту проблему решить, то начинать нужно не с лезгинки, а с нашего отношения к ней.
Мы уже писали о презентации в Украине книги Роберта ван Ворена «О диссидентах и безумии». Этим летом выпала счастливая возможность поговорить с автором.
Мне, автору недавних отсидентских воспоминаний книга Рафы важна до чрезвычайности. Потому что она – не о тюрьме, где человеку быть не следует. Книга Рафы – о той истории, где жили рядом с нами Гелий Снегирев, Виктор Некрасов, Иван Дзюба… Где жил и я, романтический юноша, неожиданно для самого себя поигравший в кости с судьбой.
Как случается, что человек становится участником сопротивления Злу? Неожиданно для родных, друзей, сослуживцев. Зачастую неожиданно для самого себя. Преодолевает Страх, превращается из раба в свободного человека. Увлекает туда, за границу Страха, стоящих рядом.
«Народный сход» в столичном районе Бирюлево Западное, участники которого требовали скорейшего расследования убийства Егора Щербакова, столь стремительно перерос в погром, что вверг российский политический бомонд в ступор.
14 жовтня виконавчий віце-президент Конґресу національних громад України Йосиф Зісельс взяв участь у передачі «Час. Підсумки дня» на 5 каналі, присвяченій подіям у російському Бірюльово. Пропонуємо читачам запис його відповідей на запитання ведучих.
68-й год для нас и для западных европейцев моего поколения важен как, может быть, никакой другой, хотя и означает совершенно разные вещи.
Телезрители балтийских стран больше не увидят программы «Человек и закон» – этой замечательной иллюстрации отточенных пропагандистских усилий журналистов соседней страны и их кремлевских кураторов.
У книжці «25 перемог України» історика, публіциста, політолога Олександра Палія читач не знайде нарікань на нещасливу долю українців, на плач «за бідолашною ненькою – Україною». Навпаки – зі сторінок книжки Україна постає як земля, на якій у різні історичні епохи проживали розумні, сміливі, відважні люди.
Є книги, які читаєш, а перед очима постають не рядки і сторінки, а ніби кінокадри і кіно-метри. Гортаєш книжку, а при цьому документальна стрічка крутиться. Саме таке враження маю після прочитання книги журналіста, публіциста Дмитра Шурхала «Скоропадський, Маннерґейм, Вранґель: кавалеристи-державиники».