Єдність у розмаїтті

ІСТОРІЯ «ПЛЮС» ВІД ОЛЕКСАНДРА ПАЛІЯ

Богдана КОСТЮК

У книжці «25 перемог України» історика, публіциста, політолога Олександра Палія чи­тач не знайде нарікань на нещасливу долю українців, на плач «за бідолашною ненькою – Україною». Навпаки – зі сторінок книжки Україна постає як земля, на якій у різні іс­торичні епохи проживали розумні, сміливі, відважні люди, здатні зупинити військо Олек­сандра Македонського і здолати монголо-та­тарську орду, побороти російське імперське військо і кінноту Червоної армії. Скіфські во­їни, київські князі, лицарі – козаки – усі вони творили Україну, писали власними подвигами її історію, але, на жаль, нині «пішли у сутінки». Тому що сучасна історична наука полюбляє наголошувати на трагічності української іс­торії і, сама того не бажаючи, створює образ українця як лузера, переможеного себто.

О. Палій поставив перед собою абсолютно протилежне завдання: не переписуючи історії, не відмовляючись від трагедій і поразок укра­їнців, написати про перемоги, які на теренах сучасної України здобували самі українці та їхні попередники. «В історії України були цілі епохи, коли масштабні напади ворогів відбува­лися по кілька за рік. Щоб зберегтися на такій привабливій і жаданій для ворогів землі, наші предки не могли не перемагати... Крім безлі­чі звитяг у численних війнах і битвах, в історії України є перемоги, які вплинули на цілі реґіо­ни, а іноді й на все людство».

Так, у віддалені від сьогодення часи скіфи розгромили перське військо, що вва­жалося непереможним, після чого скіфів в античному світі назвали найсильнішим наро­дом. Але для сучасної України скіфська доба її історії зіграла важливішу роль, вважає О. Палій: «Історія Великої Скіфії – державного утворення, яке об’єднало майже всю тери­торію сучасної України, є початком історії державності на території України. Могут­ній племінний союз скіфів дозрів до рівня державності уже до середини І тисячоліт­тя до нашої ери, об’єднавши у тому числі і праслов’ян. Таким чином, значно раніше, ніж у більшості реґіонів Європи, в Україні ство­рилися умови для державного життя».

Пізніше, у добу Київської Русі, ця давня держава розгромила іншу, не менш потуж­ну, державу – Хозарський каганат. Це ста­лось наприкінці Х ст. – «… з карти Європи зникла величезна Хозарська держава, були розчищені торгові шляхи на Схід… Підко­рення Хозарії започаткувало володарюван­ня Києва над Кримом», пише історик. У ті ж часи – добу розквіту Київської Русі – київ­ські князі зі своїми воїнами підкорювали і землі майбутньої Московії, атакували Ві­зантію, нагадує О. Палій. А 1362 року під час Синьводської битви військо литовців, українців і білорусів розгромило монголо- татар, розваливши Монгольську імперію.

Серед подій книжки «25 перемог України» О. Палій особливу роль відводить історії За­порізької Січі, що її європейські науковці на­зивають «унікальним лицарським орденом». З колегами згоден і автор: «Козацький гарнізон на Січі був організований і жив за прикладом лицарського ордена, який у суворих умовах постійної військової небезпеки виробив сво­єрідні козацькі звичаї, які були сильніші за писані закони».

Не менше героїчних подій в історії України відбувалось і в епоху відновлення державності – 1917–1923 рр. Як пише О. Палій, «ця бороть­ба точилася без достатньої зброї та боєзапа­сів, не маючи тилу і жодної підтримки ззовні. Попри надскладні умови сотні тисяч мешкан­ців України встали на боротьбу за незалежну Україну». «Відчайдушна боротьба українського народу привела до того, що СРСР був змуше­ний, під тиском українського національно-ви­звольного руху, піти на встановлення хоча формальної української державності – УРСР, з відповідними кордонами й інституціями. Вони відіграли ключову роль при відновленні неза­лежності України 1991 р.».

На думку автора, боротьба за незалеж­ну суверенну Україну триває, при цьому на одному з передніх планів – боротьба між українським і російським науковими дис­курсами щодо історії і становлення україн­ської державності. «Здавна вороги кожного народу намагаються не допустити досто­вірного знання про історію, аби позбавити народ досвіду. Інше завдання окупантів – прищепити народові самовбивчий мазохізм. Неконструктивний історичний мазохізм теж викривлює реальність, – застерігає О. Палій. – Проте, є сила, дужча за історичні наклепи та мазохізм, навіть якщо їх прищеплювали впродовж сторіч. Це історична правда… Ця книга покликана допомогти по-новому по­глянути на знакові історичні факти та усві­домити масштаб звершень наших предків». Отже, читаймо про «25 перемог України»!