Єдність у розмаїтті

ЗАЯВА УРЯДОВОГО УПОВНОВАЖЕНОГО З ПИТАНЬ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ З ПРИВОДУ ЗАБОРОНИ НА В’ЇЗД ДО КРИМУ РЕФАТУ ЧУБАРОВУ

Придушення інших – це слабкість, замаскована під силу». 

Екхарт Толле

П’ятого липня 2014 року самопроголошена влада тимчасово окупованої АР Крим заборонила в’їзд на півострів Голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову. Зважаючи на аналогічну заборону, оголошену 22 квітня поточного року іншому лідеру кримських татар, багаторічному голові Меджлісу, народному депутату України Мустафі Джемілєву, Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики вбачає в таких діях окупаційної кримської влади ознаки неприпустимої дискримінації за національною ознакою, оскільки і п. Чубарову, і п. Джемілєву заборонили в’їзд до Криму саме через їхню публічну позицію, виступи та іншу діяльність як визнаних лідерів кримськотатарського народу. Брак будь-яких офіційних роз’яснень та обґрунтувань з боку як окупаційної кримської, так і центральної російської влади, за які саме дії лідерам кримськотатарського народу заборонено в’їзд на територію їхньої історичної батьківщини, фактично унеможливлює інші пояснення заборони, окрім прямої дискримінації за національною ознакою.
У зв’язку з цим Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики наголошує, що неприпустимість дискримінації за ознакою національної чи етнічної приналежності передбачена низкою міжнародних актів, стороною яких є як Україна, так і Російська Федерація. Зокрема, заборона на в’їзд до Криму Рефату Чубарову порушує щонайменше ст. 2 Загальної декларації прав людини, ст. 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 14 Європейської конвенції з прав людини, ст. 4, 7, 16, 17 Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Фактично Рефата Чубарова позбавили права на Батьківщину, оскільки пан Чубаров має постійне місце проживання (реєстрації) в Криму і залишається членом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, яку у квітні 2014 року окупаційна влада незаконно перейменувала у т. зв. «Державну Раду Республіки Крим». Аби переконатися в цьому, достатньо відвідати офіційну сторінку кримського парламенту. Отже, кримськотатарський народ позбавили не тільки права спілкування зі своїми лідерами на рідній землі – його також позбавили права участі в управлінні своєю малою Батьківщиною через законно обраного представника до єдиного законодавчого і вищого представницького органу на півострові. Тим самим брутально порушено ст. 21 Загальної декларації прав людини та ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Також дії т. зв. «прокурора Республіки Крим» Наталії Поклонської, яка відмовилася зачитати Рефату Чубарову «предупреждение о недопустимости осуществления экстремистской деятельности» кримськотатарською мовою, порушують право представників кримськотатарського народу на спілкування з владою Криму рідною мовою, а отже – суперечать приписам ч. 2 ст. 10 Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Врешті-решт, заборону на в’їзд до Криму Рефату Чубарову можна розцінювати як його насильницьку депортацію, яка прямо заборонена на окупованих територіях – ст. 49 Женевською Конвенцією про захист цивільного населення під час війни.
Показово, що, заборонивши в’їзд до Криму Рефату Чубарову, окупаційний режим грубо порушив не тільки норми міжнародного права, а й Конституцію Російської Федерації та т. зв. «Конституцію Республіки Крим», які, за логікою окупантів, мали б визначати засади правопорядку на території Криму. Так, неприпустимість дискримінації за ознакою національної чи етнічної приналежності передбачені ч. 2 ст. 19 Конституції РФ та ч. 2 ст. 13 т. зв. «Конституції Республіки Крим»; право на участь в управлінні державою через своїх представників передбачено ч. 1 ст. 32 Конституції Російської Федерації та ч. 1 ст. 25 т. зв. «Конституції Республіки Крим». Це ще раз доводить, що чинна російська влада відверто нехтує як міжнародним, так і своїм національним правом, а т. зв. «Конституція Республіки Крим» є не чим іншим, як ширмою, за якою окупаційна влада чинить протиправне свавілля на території півострова.
Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики переконаний, що окупація Криму жодним чином не виправдовує брутального порушення принципів міжнародного права та засадничих прав людини. Попри безпрецедентне напруження у стосунках України та Російської Федерації, спровоковане окупацією Криму та підтримкою терористів у Луганській і Донецькій областях, офіційний Кремль та контрольована ним окупаційна влада Криму зобов’язані дотримуватися добровільно взятих на себе міжнародних зобов’язань та власних конституційних приписів щодо неприпустимості порушення засадничих прав людини та дискримінації осіб за національною ознакою.
Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики висловлює сподівання, що активна, консолідована та принципова реакція міжнародної спільноти, зокрема в рамках ООН, Ради Європи та ОБСЄ, із осудом порушення прав Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, його виборців та кримськотатарського народу в цілому змусить керівництво Російської Федерації переглянути свою позицію і спонукає – замість переслідувати інакодумців та забороняти в’їзд на історичну Батьківщину лідерам кримськотатарського народу, чия позиція не збігається з позицією офіційного Кремля, – поважати засадничі права людини і повернутися до цивілізованого формату дискусії та полеміки з усіма етнонаціональними спільнотами Криму.

Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ