Єдність у розмаїтті

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ РОМСЬКОГО ГОЛОКОСТУ

Євгенія НАВРОЦЬКА

2 серпня 1944 року сталася подія, яка чорною плямою лягла в хронологію історії ромського народу. В цей день в очікуюванні останніх ешелонів із євреями, які мали прибути із східних областей Угорщини і для звільнення бараків – із в’язнями – німецькими військовими, було масово знищено ромів у концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау у Польщі.
У той час у «таборі смерті» перебувало близько двох тисяч ромів. Роми були єдиними з усіх, хто перебував у таборі повністю родинами, тобто батьки та їх діти жили разом в бараках.
«Ромська алея» нараховувала кілька таких блоків-бараків, але до 2 серпня в них залишилося лише 2897 осіб. Загалом через Аушвіц пройшло двадцять три тисячі ромів, з яких померла двадцять одна тисяча. В основному це були роми з Угорщини, Польщі та Румунії. Як розповіла у своєму виступі під час акції вшанування жертв Голокосту Ержбета Анжела Бечіу з Румунії, роми не хотіли виходити вночі із своїх бараків знаючи, що їх відправлять у газові камери. Оскільки цим процесом займалися лише 10–12 німецьких охоронців та офіцерів, вони вступили з ними в переговори. Роми добилися того, що їх не відправили в газові камери, а пішки інтернували вглиб, в інші концтабори у напрямку Німеччини. Дивом родині Бечіу вдалося врятуватися. І коли Ержбеті було п’ятнадцять років, її бабуся привезла до Аушвіцу-Біркенау, показала те місце, де стояв їхній барак і сказала: «Ти мусиш запам’ятати його і розповісти про нього своїм дітям».
Концтабір Аушвіц складався з великої кількості менших концтаборів-філіалів, які були ізольовані від зовнішнього світу. Але завдяки польським патріотам вже до 1941 року про його існування знав польський уряд у вигнанні в Лондоні.
Програма відзначення 70-річчя ромського Голокосту була насичена і цікава. Вона включала і наукову конференцію в Кракові, і екскурсію до концентраційного табору Аушвіц-Біркенау, і концерт-реквієм в Краківській філармонії та акції урочистої частини вшанування жертв на полі Біркенау біля меморіального комплексу бараку № 29.
На урочисту частину приїхали представники ромських організацій зі всього світу, дипломатичний корпус ряду європейських країн, очевидці тих подій, журналісти, ромські письменники, ромська молодь.
У своїх виступах роми – представники з різних країн – наголошували, що таке більше не має повторитися.
Організацію акції вшанування на високому рівні провела ромська неурядова організація «Терніпе» з Німеччини.
У ході візиту делегація журналістів програми «Романо джівіпен» телеканалу «Тиса-1» з Ужгорода побувала в меморіальному комплексі «Аушвіц І», де ознайомилися з архівними матеріалами про переслідування людей за етнічною ознакою. Ми були здивовані тим, що у німецькій армії служило багато ромів, які мали державні нагороди. Але починаючи з 1942 року ромів відкликали з фронту і направляли до концтаборів. Найбільше зазнали репресій німецькі роми (сінті), а також роми Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Водночас уряди кількох європейських держав категорично відмовлялися виселяти євреїв та ромів. Це насамперед Болгарія, частково Нідерланди, відтак ромів цих країн було врятовано від масового ґеноциду.
Ми переглянули медичний блок «Аушвіцу І», де свої досліди проводив відомий лікар Менгеле, зайшли всередину крематорію, побували в ромському блоці № 13. Ознайомилися з великою музейною експозицією. На деяких світлинах зображено євреїв із Закарпаття.

Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ