Єдність у розмаїтті

«ВІДРОДЖЕННЯ» УКРАЇНСЬКИХ НІМЦІВ – 25 РОКІВ ДОСВІДУ

Алекс БЕККЕР

Як себе почуває людина, коли їй виповнилося 25 років: навчання позаду, певні кроки вже зроблено, досвід роботи накопичено, а найголовніше – багато сил і бажання робити більше якісного й цікавого. Саме так почувається організація, що відзначає цього року ювілей – 25 років. Міжнародну громадську організацію «Товариство німців – «Відерґебурт» було засновано 1989 року – в часи руйнування радянської системи й побудови нової держави – України. 29 листопада 2014 року в Києві ветерани руху українських німців і молодь зустрілися на конференції «Зустріч поколінь», куди приїхали представники Одеської, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської, Житомирської, Сумської та інших областей. 2014 рік був важливим і складним у житті німецької спільноти. Важливим, тому що «Відерґебурт» підписав договір з Земляцтвом російських німців в Німеччині, серед членів якого багато тих, хто вже давно виїхав з України, але підтримує зв’язки з німецькою громадою. Цього року в Україну вже приїжджав новий голова Земляцтва Вальдемар Айзенбраун. Цього разу на Конференцію приїхав його заступник – Олександр Рупп. Виступаючи на відкритті, він, зокрема, сказав: «У березні 2014 року наші організації підписали договір про співпрацю в Берліні. Наша організація зацікавлена в роботі над спільними проектами. У нас з вами великий потенціал, відтак ми можемо стати мостом у відносинах між Україною і Німеччиною». На підтвердження слів пана Руппа до голови МГО «Відерґебурт» Володимира Піньковського надійшло вітальне слово від Уповноваженого Федерального уряду Німеччини у справах переселенців і національних меншин депутата бундестагу пана Хартмута Кошика. Він підкреслив важливість роботи, яку проводить організація. «Цього року я уже двічі відвідав Україну та познайомився з самоорганізацією німецької меншини як добре організованого та надійного партнера. Спільно з Ґете-Інститутом німецька меншина, представлена через Раду німців України, організувала міжнародну конференцію «Німецька мова як мова меншин», що отримала високу оцінку учасників з усієї Європи. Великої подяки заслуговують ваші дії в нинішній складній політичній ситуації в Україні. З невичерпною активністю, креативними рішеннями та великою самопожертвою намагається «Відерґебурт» спільно з іншими організаціями німецької меншини, пом’якшити тяжкі наслідки для представників німецької меншини в Східній Україні і в Криму, і допомогти там, де можливо» – підкреслив Хартмут Кошик. Серед учасників конференції були присутні представники з Луганської області: Олена Івановська з Луганська та Ольга Крамарева зі Стаханова. Нині багато хто зі Сходу переїхав до інших міст. У всіх містах України організації німців долучилися до волонтерської підтримки українських німців. Саме про це говорила пані Олена. У прийнятій резолюції окремим пунктом зазначено: «Звернутись до Уряду ФРН, керівництва міст-побратимів України в ФРН із проханням щодо підтримки усіма можливими засобами зусиль Української держави в обороні її територіальної цілісності, а також надавати адресну допомогу українцям німецького походження, які: 1) беруть участь в бойових діях у складі українських військових формувань на сході України; 2) живуть в зоні проведення АТО (антитерористичної операції)». На конференцію завітав учасник бойових дій Давид Ваґнер (ЗСУ). Присутні вшанували пам’ять загиблих у боях за Україну етнічних німців: Олександра Райхерта («Правий Сектор»), Олега Ейсманта (МВС). Нині на фронті українські німці б’ються за незалежність і свободу України, серед них і ті, хто свого часу переїхав до Німеччини, але повернувся, щоб стати на захист України. Події в Україні викликали серед етнічних німців дискусію щодо самоідентифікації. Особливо гостро це питання постало після російської аґресії. Раніше доволі поширеним був термін «російський німець», який застосовувався щодо всіх німців СНД. Але після анексії Криму та початку війни на Сході в Україні етнічні німці почали ідентифікувати себе як українські німці. Про парадокси ідентифікації «російських німців» зробив доповідь кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету Олексій Штейнле. Він, зокрема, зауважив: «На теренах СНД, починаючи з XVIII сторіччя, німці компактно проживали на Волині, були кавказькі, кримські, поволжські, причорноморські, сибірські німці. Під час депортації культура німців зазнала колосального удару, що знищив більшу частину самобутності. Так утворилася спрощена узагальнена назва «російські чи радянські німці». Чи можна її використовувати зараз? Звісно можна. Але бути чи не бути «російським німцем» – це особиста справа кожного. Проте всі німці є представниками народу, що зробив величезний внесок до української історії». Останнім часом в Україні відкривається більше можливостей для вивчення історії німецького народу, що є наслідком відкритості влади і демократизації українського суспільства. Одесит Олексій Келєр поділився з присутніми власним досвідом документалізації історії німців України. Він власноруч зробив фотокопії 400 тисяч документів засуджених німців Одеси, а відтак закликав учасників конференції»: «Звертайтеся до архівів, шукайте справи, робить фотокопії, адже цього року голова СБУ Валентин Наливайченко надіслав листа до всіх архівів, який надає право кожному громадянинові прийти до архіву і вимагати справу засуджених членів своєї родини, а також вільно робити копії». Про історію, сьогодення і перспективи німецького громадського руху в Україні говорили: Ігор Винниченко (Київ), історик і географ, доцент кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Інституту дослідження діаспори, Ельвіра Плеська (Одеса), Ірина Петренко (Полтава), Анатолій Церт (Харківщина), Олексій Келєр (Одеса). Згідно з планами, окресленими у відповідній резолюції, німецька громада має зосередити зусилля на створенні та підтримці функціонування Німецького інституту в Україні, що займатиметься дослідженням проблем історії та сучасності німців в Україні, українсько-німецьких взаємин, а також популяризації серед найширшого загалу напрацьованого досвіду, зокрема, електронної енциклопедії «Німці в Україні»). Завершуючи роботу, Володимир Піньковський, голова МГО «Товариство німців – «Відерґебурт», сказав: «За відгуками багатьох учасників, конференція пройшла на гідному організаційному рівні, але найголовніше, ми прослухали професійні доповіді з найактуальніших тем, що викликали тривалі жваві дискусії. Впевнений, що Міжнародна громадська організація «Товариство німців» – «Відерґебурт», пройшовши чвертьсторічний шлях, і надалі посідатиме провідне місце в системі самоорганізації німців України, і надалі робитиме все, аби особи німецького походження – громадяни України, почувалися в нашій державі впевнено, спокійно і комфортно».

Від редакції. 8 листопада розпочалося святкування 25-ї річниці створення товариства німців Києва «Wiedergeburt». Конґрес національних громад України вітає друзів зі святом, високо цінує їхню громадянську позицію, натхненну працю, велику просвітницьку і культурну роботу. Подальших успіхів німцям Києва, щастя, здоров’я і миру всім членам товариства і особисто його керівникові – Лідії Цельсдорф.
 

Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ