| --- архів :: рубрика «Точка зору» |
 |
ДИВО ВИЖИВАННЯ (01/116/2012)
За кілька днів після призабутої в Україні річниці референдуму 1991 року, яким варто пишатися, Фінляндія 6 грудня відсвяткувала День незалежності. Поміркуймо, що тут спільного й відмінного, адже Київ і Ґельсінкі в одному часовому пасмі  |
|
|
СЕЛЕКТИВНЕ ПРАВО
(01/104/2011)
В Україні, здається, не було іще жодного уряду, який би не обіцяв боротися з корупцією, наводити лад та утверджувати в країні верховенство права...
Закономірним наслідком цих «зусиль» стала тотальна недовіра населення до всіх державних інституцій, а насамперед тих, котрі начебто б мали забезпечувати право й законність |
|
|
УГОРЩИНА УЗАКОНИЛА ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО.
ЧОМУ МОВЧИТЬ УКРАЇНА?(06/97/2010)
Деяким країнам вигідно, щоб громадяни за кордоном мали їхні паспорти... Це може слугувати виправданням для різних акцій, як то «примушування до миру» чи для «висування територіальних претензій»...
|
|
|
«МУЗЕЙ…» ВІДОМОГО АВТОРА
(04/95/2010)
Признатися, я давно очікував на появу нового, обов’язково «товстого» українського роману початку третього тисячоліття.
Він таки з’явився... |
|
 |
НЕ МОЖНА ПРОБАЧИТИ НЕВИННО ПРОЛИТОЇ КРОВІ
(04/95/2010)
Третього вересня 1941 р. німецькі війська вступили в Щорс, який невдовзі став одним із центрів угорського окупаційного командування...
«Остаточне вирішення єврейського питання» в місті було завершене в січні 1942 р. Було розстріляно всіх, хто уцілів до того часу. Скільки їх було, точно встановити не вдалося |
|
ПОЗОР РОССИИ
(04/95/2010)
Заклинания, молебны, смертная тоска, всеобщий плач и стенания черным саваном накрыли Россию после ее неудачного выступления на Олимпиаде в Ванкувере. И ярая злоба к неправедным судьям, извечным российским супостатам, и обещание грядущего отмщения в Сочи. Так унизить, так опозорить великую державу-победительницу, да еще в юбилейный год! Вот уж воистину и смех, и грех |
|
|
УКРАИНСКАЯ НАЦИОНАЛЬНАЯ ИДЕЯ:
МЕЖДУ СЦИЛЛОЙ И ХАРИБДОЙ
(02/81/2009)
... Для того, чтобы от прогнозов и гаданий ... перейти к реальному участию в формулировании национальной идеи, представляется полезным окинуть взглядом общую картину мира идей, которыми руководствуются окружающие страны и народы |
|
|
НЕ НАША УКРАЇНА
Гаслами «демократія», «свобода слова», «реформи» тощо ми дали себе ввести в оману кілька разів: i під час студентського голодування – «революції на граніті», і під час акції «Україна без Кучми», й інших. «Помаранчева революція» – це був останній раз. Найкрасивіша перемога, яка стала найболіснішою поразкою. Першого ми ніколи не забудемо, другого – ніколи не пробачимо |
|
КАВКАЗ – ЦЕ НЕ ПОЧАТОК ТРЕТЬОЇ СВІТОВОЇ,
А ТІЛЬКИ ПРИВІД ЗАМИСЛИТИСЯ НАД СИСТЕМОЮ
МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИН (08/75/2008)
Світ вкотре за століття існування Російської держави проковтнув гірку пігулку, випечену кремлівськими благодійниками людства. Проковтнув в надії підсолодити її нафтовою сильногазованою мікстурою |
|
|
ЛИХО СТОЛІТТЯ (ПРО КОМУНІЗМ, НАЦИЗМ ТА УНІКАЛЬНІСТЬ ГОЛОКОСТУ)
Перед нами щойно виданий переклад книжки Алена Безансона (Київ, «Пульсари», 2007, переклад з французької Тараса Марусика). Які б визначення автора не пропонувались (історик, політолог, викладач, письменник тощо), зрозуміло одне – на ста тридцяти сторінках умістився глибокий і оригінальний аналіз тоталітарних феноменів XX століття. Важливо, що перед нами людина – виходець з компартії, яка щиро поділяючи комуністичні ідеали, знайшла сили вийти з-під впливу їхніх чар і переосмислити дійсність |
|
|
ДОБОДАЛСЯ ТЕЛЕНОК С АГИТПРОПОМ
Александр Солженицын обрушился вдруг с гневной филиппикой на украинского президента Виктора Ющенко, стремящегося добиться, чтобы мировое сообщество признало страшный голод 1932–1933 гг. геноцидом.в |
|
 |
ФЕСТИВАЛЬ НАЦІОНАЛЬНИХ ГРОМАД ЛЬВІВЩИНИ
29 червня 2008 року в м. Рава-Руська Львівської області відбувся ІІ молодіжний фестиваль національних громад Львівщини, організований Львівським Клубом толерантності при Конґресі національних громад України за підтримки Управління у справах сім'ї та молоді Львівської обласної державної адміністрації |
|
КІЛЬКА ЗАУВАГ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ
Останні кілька місяців позначилися підвищенням уваги до ромів у Києві і в Україні загалом. Зрозуміло, це пов'язано з міжнародним десятиріччям ромів у Європі, куди наша країна хоч і не дуже впевнено, але все ж крокує. Виявом цієї уваги стали відзначення Міжнародного дня ромів 8 квітня, низка програм на кількох провідних каналах радіо і телебачення, а також проведення міжнародної наукової конференції «Роми в Україні: із минулого в майбутнє» |
«МІЖ НАМИ…» КАЖУЧИ
Отже, національні меншини, в уяві авторів, – всі представники некорінної нації, що вже майже два десятки років опановують призабуте минуле під проводом харизматичних лідерів, мають національну думку (як, до речі, це розуміти?), у них побутують містичні обряди, вони ж, спілкуючись із журналістами висловлюють щось на кшталт одкровення |
|
|
ІДЕЯ НЕ ДЛЯ ВСІХ, АЛЕ ДЛЯ КОЖНОГО (11/66/2007)
«Взять нашу историю – собственно говоря, сотни лет нам не давали записывать свою честную историю. Мы к этой истории подошли через передовицу газеты «Правда», мы свою историю учили по передовице газеты «Известия»... |
|
|
«В ПОДПОЛЬЕ МОЖНО ВСТРЕТИТЬ ТОЛЬКО КРЫС…» (10/65/2007)
Найбільшої слави генерал Григоренко зажив як захисник прав депортованих кримських татар. Ось слова, сказані ним на святкуванні 72-річчя Олексія Костеріна (дисидента, борця за права чеченців і кримських татар): «Незабаром виповниться чверть століття відтоді, як ваш народ був викинутий з власних осель, вигнаний із землі своїх предків і загнаний до резервацій, у такі умови, в яких загибель всієї кримськотатарської нації здавалася неминучою... |
|
|
КРИМСЬКІ ТАТАРИ ВІДДАЛИ ШАНУ СВОЄМУ ЗАХИСНИКОВІ (10/65/2007)
... роль Петра Григоренка у кримськотатарському національному русі – особлива. Завдяки Петру Григоренку і правозахисному рухові в СРСР, який він очолював, кримськотатарська проблема була виведена спершу на всесоюзний рівень, а потім – на міжнародний... |
|
|
НА ВАШУ НАЦІОНАЛЬНІСТЬ РОЗНАРЯДКИ НЕМАЄ?
(ДО ПИТАННЯ ПРО «ПОЛІТИЧНЕ РУСИНСТВО»)
Віталій НАХМАНОВИЧ
... Нетолерантність, з мого погляду, продукується на ґрунті слабкого знання членів різних груп одне про одного, про культуру і цінності одне одного і є, в більшості випадків, усвідомленим або неусвідомленим виявом і наслідком індивідуальної та групової конкуренції за ресурси – владні, економічні, інші |
|
|
|
