Єдність у розмаїтті

ВИСТАВКА КРИМСЬКОТАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА У ПОСОЛЬСТВІ США

Тетяна ХОРУНЖА

У новому приміщенні посольства США 6 березня почала працювати художня галерея, першу виставку в якій було присвячено кримськотатарському мистецтву, майже забутому після депортації народу з історичної батьківщини.

На виставці представлено килими Мамута Чурлу та декоративні картини Юлії Тулупової, які презентують багату культурну і творчу традицію кримських татар. Обидва митці отримали підтримку Проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), який сприяє туризму й економічному розвиткові Криму. Саме з його допомогою минулого літа відкрився туристичний центр у Бахчисараї, про що писав «Форум».

Відкриваючи виставку, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джон Теффт наголосив, що кримськотатарський народ є невіддільною складовою Криму й України в цілому, а великі зусилля кримських татар сьогодні спрямовані на розвиток своєї культурної спадщини. «Кримські татари заслуговують на те, щоб бути ширше відомими своєю культурою, поза межами України також. Ця виставка – один із проявів сприяння етнічному розмаїттю з боку посольства США в Україні. Наявність кримських татар в Україні є одним із важливих елементів цього розмаїття. Зі свого боку США й надалі сприятимуть таким позитивним тенденціям». США закликатимуть українську владу сприяти подальшому відновленню громадянських прав кримських татар, а також земельних прав, яких кримськотатарський народ свого часу був позбавлений під час депортації з Криму.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, у свою чергу, зауважив, що для кримськотатарського народу, який веде боротьбу за своє етнічне і мовне виживання, така виставка має велике значення. Підтримка кримських татар з боку США має давню історію і вона не обмежується сприянням у відродженні народного мистецтва. «Хотів би висловити подяку посольству США за постійну увагу до проблем кримськотатарського народу. Воно оперативно реагує на беззаконня, що чиняться проти кримських татар, бере участь у різних програмах відродження культури кримськотатарського народу та відновлення його прав на своїй землі», – наголосив він.

Джемілєв нагадав, що М. Чурлу відомий далеко за межами України. Саме з його іменем пов’язане килимарство в Криму. «Можна сказати, що творчість Мамута Чурлу, у позитивному значенні цього слова, політично заангажована, вона сконцентрована на проблемах кримськотатарського народу», – зауважив лідер Меджлісу.

Заслужений художник України Мамут Чурлу понад два десятиліття займається відродженням традиційного кримськотатарського килимарства, яке вважалося практично втраченим. Традиції килимарства у кримськотатарських родинах передавалися по жіночій лінії з покоління в покоління. У період розквіту Кримського ханства в містах півострова численні цехи робили їх на продаж. Але в радянські часи, коли цілий народ переселили до Узбекистану, секрети мистецтва ткання килимів майже втратили. «Було втрачено все – і техніку, і технології виробництва килимів. Залишалися останні носії технології ткацтва. Одна чи дві бабусі в Криму знали, як це робити», – каже народний майстер.

Однак з часом до відродження традицій корінного населення Криму долучилося Агентство США з міжнародного розвитку. «Нам допомогли видати каталог проекту «Кримський стиль», організувати нові навчальні програми, нові виставки. Загалом ми провели 20 виставок в Україні та за кордоном». Народний художник зазначає, що сотні його учениць завдяки килимарству мають стабільні прибутки, змогли подолати фінансову скруту, якої зазнали після повернення на рідну кримську землю.

Сьгодні Мамут Чурлу, який проводить дослідження традиційного килимарства, вишивки й унікальної мови орнаментів кримських татар, проводить численні практичні семінари і готовий поділитися своїм досвідом з тими, хто бажає відродити національне мистецтво. Так, минулого року на грецькому святі «Мега юрти» кримські майстри демонстрували не лише вишукані вироби, а й увесь процес ткацтва, гончарства, гаптування і знаходили багато зацікавлених і вдячних глядачів. «Колись ми жили з греками на одній землі, маємо багато чого спільного в історії й ужитковому мистецтві, відтак готові допомогти відродити досвід майстрів минулих поколінь».

Відкриття виставки перетворилося на вечір кримськотатарської культури, з експозицією літератури про історію та культуру Криму, національними стравами та народною музикою у виконанні наших добрих знайомих – ансамблю кримських ромів – ченгіне – «Джезаїр».

Співачка Джамала виконала дві пісні, які її бабуся, депортована кримська татарка, співала їй у дитинстві, і одну американську із вдячності організаторам виставки.

Жаль лише, що цю чудову виставку можуть побачити тільки відвідувачі посольства, а в Києві, де вже досить багато галерей, немає жодної, що опікувалася б мистецтвом народів України. Але це вже, як кажуть, тема для іншої і малопродуктивної розмови, адже, судячи з плану роботи на цей рік Міністерства культури, що нині опікується проблемами національних меншин, там знов акцент робиться на численних псевдонародних фестивалях.

Фото Олександра Рибалка