Українська мова – головний ворог Путіна
Головним ворогом Путіна, як і будь-якого іншого російського шовініста, залишається навіть не український народ, а українська мова.
Без мови український народ перетворюється на фольклорне непорозуміння, «хохлів», які здатні тільки на те, щоб танцювати гопак перед «старшим братом» і ліпити для нього вареники з вишнями. Не випадково у Російській імперії не існувало не тільки самих українців, а й насамперед їхньої мови, яка вважалася смішним діалектом «справжнього», великоросійського «язика». Не випадково великий російський літературний критик Віссаріон Бєлінський, який відчував кожен рядок у творах Олександра Пушкіна, дорікав Тарасу Шевченку в тому, що той написав свій «Кобзар» на «діалекті». І справді – навіщо мужичків з пантелику збивати? Нехай Пушкіна на «правильном язикє» читають! Пушкін – наше все!
Для сучасних росіян їхнє все – не Пушкін, а Путін. І відступати у боротьбі з українською мовою і культурою російський президент не збирається. Саме тому Росія вже вдруге вимагає розглянути у Раді Безпеки ООН питання Закону про українську мову – мотивує це тим, що закон 16 липня розпочинає діяти.
Здавалося б, яке значення має питання функціонування української мови для міжнародного співтовариства? Але для Кремля – визначальне. Цей закон, який ставить під сумнів саме майбутнє імперії Путіна. Якщо не будуть українці говорити своєю мовою – буде Російська імперія. Повернуться вони до рідної мови – і вона зникне, не зможе диктувати великим реґіонам України свої правила виживання і конфронтації з цивілізованим світом. Ось чому для Кремля є таким важливим, щоб українці залишалися русифікованими, щоб в Україні була денаціоналізована влада, яка не зможе захистити інтереси українського народу і його мови, щоб будь-яка можливість повернути українцям їхню власну цивілізацію підмінялася сурогатами.
І в цьому своєму прагненні зупинити розвиток України Москва готова звернутися навіть по допомогу до Ради Безпеки ООН.