Єдність у розмаїтті

ЗАВЧАСНІ МАХІНАЦІЇ ЗАВЖДИ ҐАРАНТУЮТЬ НЕОБХІДНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Коротка інструкція з виборчих махінацій для деспота, в якого обмаль часу.

Єдиним справді важливим опитуванням громадської думки є вибори. А для досвідченого фальсифікатора такий рецепт геть негодящий. День голосування – це запізно. Якщо почати лупцювати електорат своїх суперників, укидати «ліві» бюлетені в урни й підтасовувати результати, то хтось десь обов’язково таки поскаржиться. Всі ці іноземні спостерігачі, котрі тільки й дивляться, щоб улізти, куди їх не прохано, завдадуть вам тоді клопотів. Громадськість обурена, і на репутації залишається пляма.

Та цього й непотрібно. Якщо взятися до махінації заздалегідь, можна отримати, на перший погляд, абсолютно благопристойні вибори, котрі, попри те, ґарантовано забезпечують необхідний результат. І ніхто не зможе його спростувати. Вся штука в тому, щоб ретельно дотримуватися правил, написавши їх перед тим власноруч.

Усе починається з телебачення, з якого більшість виборців (а надто бідніші і менш освічені) переважно черпають новини. Тільки не давіть усіх, мов асфальтовий коток, – так ви лише покажете свою слабкість. Змиріться з існуванням невеликих, недофінансованих рупорів опозиції (понад те: навіть самому варто мати уявлення, що там у них діється). Але обов’язково забезпечте собі чи своїм союзникам контроль над головними телевізійними каналами. У всіх новинах мають сурмити про ваші успіхи й змальовувати вас державним мужем, який до того ж займається крутими чоловічими видами спорту та зворушливою благодійністю.

В уяві виборців це поставить вас на перше місце. Ваша пропагандистська машина повинна також загострити увагу на зв’язках опозиції із зарубіжжям, щоб вона бачилася ненадійною і «не своєю». Слід грати на кожній суперечності і особистій слабкості (тоді як ваші власні грішки мають залишатися державною таємницею).

Це полегшить наступні перегони. Перекроювання виборчих округів – чудова тактика. На парламентських виборах – відтискайте електорат своїх опонентів у такі місця, де від них особливої користі не буде. А свої, навпаки, розподіляйте за численними марґінальними округами. Тоді перегляньте реєстри електорату: мусите запровадити суворі вимоги до реєстрації тих, хто вам не симпатизує. Можете розраховувати на голоси з місць позбавлення волі, військових частин тощо, отож, забезпечте масову реєстрацію таких виборців.

Закони про політичні партії теж у ваших руках. Зробіть їх якомога важчими. Це геть виснажить опозицію – а якщо вона хоч раз спіткнеться, ви завжди можете домогтися того, щоб її кандидатів викреслили з бюлетенів. Ваша партія контролюватиме могутню бюрократичну машину й легко виконає всі вимоги. Найвищий пілотаж – створити «кишенькові» опозиційні політсили різних відтінків, які відтягнуть увагу від ваших справжніх суперників.

У день виборів вам доведеться допустити в країну іноземців. Тому зробіть цей доступ легким для «правильних» серед них: ваших ідеологічних побратимів і спостерігачів з інших тоталітарних країн. Надто цікавим буквоїдам із Заходу теж можна відчинити двері, але тільки в останній момент, щоб у них не було часу організуватися. Дискредитуйте місцеві організації спостерігачів за виборами як закордонних грантожерів, та ще й упереджених. Нехай у країні всі фанфари ревуть про вибір ваших прихильників: це переважить скарги тих іноземців, які, за словами ваших телеканалів, плетуть таємні інтриґи проти держави.

Не марнуйте багато часу на електоральну кампанію. Будь-що, крім одного тріумфального мітингу, робить вас подібним до звичайного собі політика. Натомість повторюйте, що ви надто заклопотані державними справами – і не забудьте подбати, щоб вас і ваші клопоти показувало телебачення.

У день виборів роздавайте безкоштовно харчі і перехиліть чарчину-другу у бідних кварталах. Виборчі дільниці в тих районах, де за вас не голосуватимуть, повинні відчинятись із запізненням і зачинятися передчасно. За потреби нехай у них закінчаться бюлетені. Зайнятим людям не до стояння в довжелезних чергах.

Про всяк випадок забезпечте підтасовку результатів. В ідеалі вам треба мати у своєму розпорядженні, на перший погляд, надійну й безпечну комп’ютеризовану систему. Якщо голосування відбувається за традиційним методом, то подбайте, щоб уночі урни зберігалися в потаємному місці, де (якщо все інше не спрацює) можна докинути скільки треба «своїх» голосів і знищити бюлетені за опонентів. Якщо вас упіймають, списуйте все на провокаторів, які буцімто намагаються вас дискредитувати.

Утім, ніщо з переліченого не допоможе вам правити країною після перемоги. Але хто сказав, що політика – легка справа?

The Economist Newspaper Limited. Друкується за публікацією в журналі «Український тиждень»
Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ