Єдність у розмаїтті

ХРОНІКА «ТРІУМФАЛЬНОЇ ХОДИ», АБО ЯК ВАС ТЕПЕР РОЗУМІТИ?

«Я знаю, ви мене чуєте, я відчуваю вас. Я знаю, ви боїтеся: боїтеся нас, боїтеся змін. Я не знаю майбутнього, я не стану пророкувати, чим все скінчиться, я скажу лише, з чого почнеться. Зараз я повішу трубку, і потім покажу людям те, що ви хотіли приховати, покажу їм світ ... без вас, світ без диктату і заборон, світ без кордонів, світ, де можливо все. Що буде далі – вирішувати нам».

Повідомлення Нео. «Матриця»

***

Статус реґіональної мови російській вже надали Одеса, Севастополь, Харків, Миколаїв, Ялта, а також Одеська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Луганська, Дніпропетровська та Харківська області.

***

«Пройде час, ми з вами побачимо переваги і недоліки. Це не догма. Якщо буде необхідно внести деякі поправки до цього закону, ми це зробимо», – сказав президент України Віктор Янукович. Він зауважив, що закон діє надто мало часу, щоб робити вже якісь висновки. Однак ґарант зауважив, що мовний закон – це «рух у бік Європейської хартії про мови».

Віктор Янукович повідомив, що вже є робоча група, яка працюватиме над удосконаленням закону. До неї входять автори закону про мови і «люди, які хотіли попрацювати над його вдосконаленням». «Необхідно, щоб закон створив умови рівності мов в Україні, щоб не було ніяких проблем ні в одному реґіоні, і це відповідало Європейської хартії», – підкреслив президент.

***

Україна є унітарною державою і згідно з чинним законодавством усі питання внутрішньої та зовнішньої політики має право вирішувати лише Верховна Рада, тому виносити рішення щодо введення реґіональної мови місцеві ради не мають права. Про це в ефірі «5 каналу» заявив перший президент України Леонід Кравчук. «Ті засідання обласних рад, міських рад, які відбулися і продовжують відбуватися в східних і центральних областях, не в усіх центральних, а у східних майже у всіх, вони свідчать, що всі, майже всі депутати обласних рад голосують за реґіональну мову російську. Власне кажучи, таке може бути тільки в Україні, тому що таке можливо лише в федеративній державі, коли штат, чи реґіональна одиниця може голосувати за щось. В унітарній державі не може голосувати обласна рада за запрвадження якогось мовного закону. Тим більше, що в 10-й статті Конституції чітко сказано, що застосування мов в Україні визначається законом, а закон ухвалює лише Верховна Рада», – зазначив Кравчук.

***

Нещодавно ухвалений закон України Про основи державної мовної політики не працює на національну ідею, заявив президент України 1994–2005 рр. Леонід Кучма. «Цей закон не працює на національну ідею і незалежність української держави. Я думаю, що сьогодні – ні. Я увесь час був прибічником того, що мова державна повинна бути одна, і не мав у цьому плані жодних сумнівів», – каже Кучма. На його думку, проблема реґіональних мов занадто політизується і вирішується несвоєчасно. «Якщо детальніше підходити до Європейської хартії реґіональних мов або мов меншин, то до цієї проблеми слід було б підходити, коли ми міцно станемо на ноги, коли в суспільстві буде згода. А ось коли ми на цьому робимо політику – це не той час, коли треба це робити», – підкреслив екс-президент. Він також вважає, що закон викликає багато питань, тому його треба дуже уважно переглянути. «Треба уважніше подивитися на цей закон, тому що коли ми сьогодні говоримо, що впродовж трьох місяців вноситимемо в нього зміни, то виникає питання: він працює або не працює»? – заявив Кучма. «Це головний біль сьогодні для усіх політиків і особливо для президента – тому що на ньому в першу чергу лежить відповідальність. Треба сьогодні шукати з цього всього якийсь цивілізований вихід. Треба зробити спробу сісти за стіл і знайти щось конструктивне», – вважає екс-президент.

***

Жодна з областей не ухвалювала рішення про надання російській мові статусу реґіональної, заявив нардеп від фракції Партії реґіонів Вадим Колесніченко – співавтор закону «Про основи державної мовної політики». «Рішення про визначення статусу мови жоден орган місцевого самоврядування не вправі приймати. Це право держави. Місцеві органи самоврядування, місцеві органи влади мають право проінформувати населення, дати доручення місцевим органам самоврядування підготувати програму по реалізації закону», – заявив Колесніченко в коментарі ТСН.ua.

Він порадив уважніше придивитися до рішень обласних рад, щоб переконатися – вони тільки інформують населення, що на їхній території певний відсоток населення володіє російською мовою. «У них йдеться про необхідність підготувати програму, вирішити питання фінансування, розподіл його між групами і класами в садочках, школах після офіційного збору заяв батьків про мову навчання дитини», – наголосив реґіонал.

***

«Щодо того, що зараз в окремо взятому селі чи маленькому містечку може бути своя реґіональна мова, то це те, що я говорила, що потрібно піднімати відсоток ось цей – не 10% поріг, а нехай це буде 20 чи 30 відсотків. Це ті зміни до закону, про які ми говорили на зустрічі з президентом, які можуть ухвалити. Тоді ми не будемо мати в одному селі болгарську реґіональну, в іншому турецьку реґіональну, десь кримськотатарську, десь гагаузьку тощо. Бо ми тоді вже не розберемося – це вже не демократія, це хаос буде» – зазначила керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації президента України Ганна Герман.

***

Голова Донецької облради Андрій Федорук пояснив, що у влади є гроші лише на один реґіональний «язик». За його словами, якщо місцеві громади приймуть рішення визнати реґіональною якусь іншу мову крім російської, наприклад, грецьку, то на реалізацію цього рішення їм доведеться шукати кошти самостійно.

***

У місті Ізмаїл Одеської області депутати на позачерговій сесії міськради закріпили за російською мовою реґіональний статус. Водночас, міськрада відмовилася розглядати ініціативу болгарських громадських організацій щодо надання реґіонального статусу болгарській мові. Ізмаїльська громадська організація «Товариство Кирила і Мефодія» заявила про намір відстоювати в судових інстанціях визнання болгарської мови реґіональною на території міста.

***

У Криму не квапляться розглядати мовне питання. Поки інші південні та східні реґіони один за одним проголошують російську мову реґіональною, Крим відклав це питання до осені. 15 серпня парламент автономії доручив місцевому уряду до 10 жовтня підготувати і внести на розгляд пропозиції з реалізації закону «Про засади державної мовної політики».

Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, депутат кримського парламенту Рефат Чубаров, який пообіцяв із жовтня виступати на сесіях трьома мовами, побоюється, що це пов’язано із імовірними змінами у законі, які можуть вилучити кримськотатарську зі списку претендентів на реґіональний статус. Кримськотатарська мова має в реґіоні 13% носіїв.

«Мої побоювання небезпідставні. Але я впевнений, якщо вони наважаться на такі зміни – це викличе велику напругу в суспільстві по всій Україні», – заявив Рефат Чубаров ВВС Україна.

Натомість прем’єр-міністр автономії Анатолій Могильов переконує, що фінансування на реалізацію мовного закону знайдуть, і з високою часткою імовірності припускає, що кримськотатарська також отримає реґіональний статус. «Ми усвідомлюємо, що, виконуючи мовний закон, ми захистимо гуманітарні права переважної більшості кримчан. Для нас фактор суспільного спокою і громадянської консолідації важливіший за гроші», – запевнив пан Могильов.

***

Народний депутат Геннадій Москаль нагадує, що в Криму кримські татари складають більш як 13% населення. Саме необхідністю визнати реґіональною кримськотатарську мову депутат пояснює перенесення сесії Верховної Ради Криму, де мало розглядатися надання такого статусу російській мові, на невизначений термін.

«Саме тому я звернувся кримськотатарською мовою до голови Верховної Ради АРК та голів Чернівецької і Закарпатської обласних рад (румунською і угорською мовами) з вимогою провести сесії та визнати реґіональними, відповідно, кримськотатарську мову в Криму, молдавську та румунську на Буковині та угорську мову на Закарпатті», – заявив депутат.

***

З адміністрації президента керівникам Закарпатської та Чернівецької обласних рад та адміністрацій дано сувору вказівку – не проводити сесій з мовного питання. Як повідомляє прес- служба народного депутата Геннадія Москаля, про це йому стало відомо «з достовірних джерел».

Депутат зазначає, що серед населення Чернівецької області більш як 13% складають румуни і понад 10% – молдавани, і згідно з «мовним» законом ці дві мови мали бути оголошені реґіональними. Крім того, в області є села, де компактно проживають росіяни-старообрядці та поляки, є майже повністю словацькі, німецькі села, а також села, заселені представниками інших національностей.

***

Рішення про статус румунської мови в Чернівецькій області, де проживає багато румунів, буде прийнято через три місяці – після того, як Кабінет міністрів розробить механізми реалізації закону про мовну політику. Про це заявив президент Міжреґіонального об’єднання «Румунська спільнота України», депутат від Партії реґіонів Іван Попеску.

«Закон має пряму дію. Немає необхідності затверджувати реґіональну мову на рівні села, міста, району чи області. Це автоматична процедура. Кожен громадянин, який проживає на території адміністративної одиниці, де його мовне співтовариство менш як 10% може вимагати дотримання його прав. Але це лише в тому випадку, якщо його мова знаходиться в списку 18 мов, затверджених законом. Якщо місцева рада або інші місцеві органи відмовляють громадянину у виконанні закону, можна звертатися до суду чи прокуратури.

[Чому ж тоді низка місцевих рад Сходу і Півдня проголошують російську реґіональною?]

Це декларації. Вони просто це підтвердили. Ці оголошення не мають сили окремого закону або постанови, оскільки просто дублюють закон. Практично – це політична декларація, а не виконання закону по суті. Затвердили б вони це чи ні, російська вже реґіональна скрізь, де нею спілкуються хоча б 10%. Так само як румунська, угорська та інші реґіональні мови. Тобто, це більше політичні декларації на Півдні і Сході, які жодного значення не мають. Тому що зараз виборча кампанія, і ті місцеві ради легко зрозуміти. З іншого боку, ймовірно, вони мають засоби для того, щоб швидко наповнити змістом це поняття. Людей, які знають російську, які підготують документацію, які зможуть обслуговувати громадян і т.п. Це їхні бюджети повинні це забезпечувати.»

«Ми [румуни] чекатимемо, поки уряд надасть механізм реалізації закону. Наприклад, за рахунок яких бюджетних коштів потрібно його реалізовувати? Місцевих, районних, обласних або державних? Це має з’ясувати Кабінет міністрів. Упродовж трьох місяців, я думаю, всі рекомендації будуть готові, тоді ми приймемо рішення про підвищення статусу румунської», – сказав депутат.

Попеску також пояснив, що з підвищенням статусу румунського поспішати немає сенсу, оскільки з мовним питанням в реґіоні немає ніяких проблем. «У Чернівецькій області, наприклад, у Герцаївському районі, де 97% cкладає румуномовне населення, у всіх селах є румуномовні школи, у всіх селах голови сільрад знають мову, міліція знає мову. В принципі, румунська мова функціонує на підставі закону про мови 1989 року, і ніяких проблем немає», – сказав він.

***

Іштван Гайдош, голова політичної партії «Демократична спілка угорців України» (ДемСУУ), міський голова м. Берегово Закарпатської області: «Демократична спілка угорців України позитивно, дуже схвально сприйняла цей закон. Адже в ньому вже не тільки декларативно, а й конкретно записані норми, котрі передбачають реалізацію мовних прав національних меншин, серед них і угорців. Виходячи з цього закону, на Закарпатті, а також у кількох районах, містах обласного підпорядкування тощо нашого краю рідна нам мова стає реґіональною. А це передбачає двомовні атестати про освіту, виборчі бюлетені, діловодство та багато іншого».

***

Київські цигани звернулися до президента України та голові уряду з вимогою надати ромській мові офіційний статус. Причому українські роми хочуть, щоб їхня мова визнавалася на всій території країни. Це пов’язано з тим, що нерідко права цієї етнічної групи порушуються, і вони не можуть повною мірою відстоювати їх у судах, органах влади, не можуть повноцінно навчати своїх дітей у школах, вузах і вважають несправедливим надання преференцій російській мові.

Крім того, як пояснюють суть свого звернення представники ромської громади, вони нерідко змушені переїжджати з місця на місце, переміщаючись з одного реґіону в інший. «Тому, якщо в одному реґіоні в нашої мови не буде певного статусу, а в іншому – буде, це теж створить для циган незручності. Тому вважаємо, що нарівні з російською, ми повинні отримати право на визнання органами державної влади нашої мови, традицій і рахуватися з нашою думкою», – повідомив представник київської ромської громади Петро Чорний.

***

Мовна робоча група під керівництвом віце- прем’єра Раїси Богатирьової пропонує не надавати мовам нацменшин статусу реґіональних. Про це йдеться у новій редакції законопроекту про основи державної мовної політики, який підготувала група, створена за дорученням президента, пише Комерсант-Україна.

Документ фактично є новою редакцією закону. Члени групи вирішили змінити навіть його назву і дали заголовок документа – «Про порядок застосування мов в Україні».

Як зауважив один з учасників засідання, мета перейменування – «зниження статусу документа».

«Перша назва була занадто претензійна. Слід пам’ятати, що засади державної політики відображено в Конституції», – пояснив співрозмовник.

Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо його захисту. Зокрема, використання державної мови є обов’язковим у судо- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, реклами. В сфері інформації та ЗМІ документ встановлює 75% квоту мовлення (тепер – 25%) українською мовою від загального добового ефіру.

Трансляція програм і фільмів іншими мовами має супроводжуватися обов’язковим українським дублюванням або субтитруванням.

Для мов національних меншин в документі не передбачається отримання реґіонального статусу.

Вказується, що члени територіальної громади, що використовують ту або іншу мову національних меншин, мають право ініціювати «заходи, спрямовані на її захист», за умови, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає носіїв цієї мови не менш як 30% від загальної кількості жителів населеного пункту.

Як повідомила член робочої групи, радниця президента Ганна Герман, за запропонований варіант законопроекту вчора проголосувала переважна більшість учасників групи.

«Це робоча пропозиція, проект буде представлено на експертизу Національній Академії наук. Тож не можна сказати, що цифра в 30% є остаточною. На засіданні Леонід Кравчук озвучив 30%, я говорила про 20%. Після висновків фахівців НАН буде затверджено остаточний варіант законопроекту», – зазначила пані Герман.

***

«Щоразу до Дня Незалежності влада робить якийсь подарунок. То авіашоу над Скнилівським аеродромом, то Новобогданівські фейєрверки, то аварію на шахті ім. Засядька. Цього року подарувала закон «Про засади державної мовної політики». Провела його так віртуозно, в такий шулерський спосіб, розвівши опозицію «как котят», аж сама замилувалася: «оцените красоту игры». «Що ж, оцінили. Найвищий імперський бал. Цей закон увійде в історію як ганебна тріада – Валуєвський циркуляр, Емський указ і Закон гамадрилів, підписаний президентом. До речі, саме в ці дні наступного року – 150-літній ювілей Валуєвського циркуляра.»

Раніше, – пише Ліна Костенко в газеті «День», – День Незалежності відзначали військовим парадом. «А ниньки буде Парад вишиванок. Надзвичайно яскраве дійство, особливо з огляду на становище країни і атмосферу в суспільстві. Очолить парад, очевидно, колона кровосісів з борцем з папєрєднікамі у вишиванках принципово партійного синього кольору».

«А щоб хто не здумав протестувати біля Українського дому, – на Європейській площі розмістять величезний квітник, ніде ногою ступити. Якщо ж, все-таки, з’являться якісь порушники спокою, то на це є спецпризначенці, «Беркути» й «автозаки», – оцініть красоту терміна. Вас возили у воронках, гнали по етапу, тепер в Україні вдосконалений транспорт – авто для заключенных. Навіть не ув’язнених, а відверто, без церемоній, на перспективу, – заключенных. Йдеться ж бо до спільного економічного простору, митного, культурного й некультурного. Дезінформаційний простір і так уже спільний».

«Так що «Не спи, моя рідна земля, прокинься, моя Україно!», якщо не хочеш, щоб тебе й надалі кошмарило», – резюмує Ліна Костенко.

За повідомленнями ЗМІ
Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ