QUAM AD INTELLECTUM
Угорщина попросила Україну пришвидшити реалізацію закону про мови. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після переговорів з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим, який наприкінці березня перебував у Будапешті з офіційним візитом, повідомив сайт kmu.gov. ua. Що передувало цьому?
Новий законопроект, представлений на розгляд Верховної Ради депутатами Яворівським, Матіос і Фаріон, про новаторську суть якого ми писали в минулому числі «Форуму», викликав критику Демократичної спілки угорців України та її голови – пана Іштвана Гайдоша.
Пан Гайдош заявив, що угорці України глибоко обурені «мовним» законопроектом опозиції і стурбовані фактом появи такої законодавчої ініціативи у вищому законодавчому органі країни. «Адже суспільство отримало документ, ряд положень якого суперечить не тільки Конституції та міжнародно-правовим зобов’язанням України, а й здоровому ґлузду», – сказав Гайдош. Зокрема, парламентарій зазначив, що законодавчі пропозиції, що містяться в цьому законопроекті, несуть в собі загрозу порушення основних культурних, соціальних і політичних прав громадян України – осіб, що належать до національних меншин, порушують їхні конституційні права, спрямовані на позбавлення їх існуючих можливостей задоволення своїх національно-культурних потреб, в грубій формі нехтують міжнародно- правовими зобов’язаннями України щодо захисту прав людини у т. ч. осіб, які належать до національних меншин.
«Президія Демократичної спілки угорців України наполягає, що, обґрунтовуючи своє прагнення встановити тотальну одномовність, автори законопроекту застосовують пряму фальсифікацію змісту текстів основних державних документів. Так, у преамбулі стверджують, що «Україна була проголошена і створена як суверенна національна держава», фактично заперечуючи державну роль і місію понад 10 мільйонів громадян, які в етнічному сенсі вважають себе належними до інших національностей, звівши їх статус до іноземців, а їхню культуру, мову до культури і мови іноземних народів».
Політик також вважає, що депутати- розробники законопроекту фактично встановлюють ним новий, Конституцією не передбачений обов’язок громадян знати українську мову. Осіб, які не володіють мовою або володіють нею не в належному обсязі, пропонують обмежити не тільки в доступі до певних професій, а й у виборчих правах.
Гайдош також звинуватив авторів законопроекту в порушенні вимог низки статей Конституції України, звуженні змісту й обсягу прав громадян-осіб, що належать до національних меншин, зокрема прав на отримання середньої освіти рідною мовою, діяльності ЗМІ мовами меншин.
Ми настійно рекомендуємо нашим читачам ознайомитися з текстом законопроекту, аби зрозуміти, яким порушенням прав національних меншин є обов’язок знати державну мову країни, громадянином якої є представник національних меншин. Що ж до тотальної одномовності, то нагадаємо, як на засіданні громадської ради при Міносвіти представник угорської громади вимагав, аби в угорських школах державна мова була лише предметом, а все інше, навіть шкільна документація, здійснювалося б угорською. От таких «утисків» зазнають представники угорської меншини на українських теренах. Зрозуміло, чому історична батьківщина на такому високому рівні чинить тиск на Україну!
Нагадаємо ситуацію з угорською і румунською мовами на Буковині та в Закарпатті. Угорська мова стала реґіональною у місті Берегове (Закарпаття) та на території Берегівського району, а також у Виноградівському районі Закарпатської області. На Буковині ряд сіл ухвалили рішення про надання статусу реґіональної румунській мові. Таке рішення ухвалили: Тарасівецька сільська рада Новоселицького району, сільська рада Нижніх Петрівців Сторожинецького району, районна рада Йорданешти (Глибоцький район), райрада Герцаївського району, Чудейська сільська рада Сторожинецького району, рада села Волока Глибоцького району та Магалянська сільська рада Новоселицького району Чернівецької області. Румунську мову визнано реґіональною в селах Тарасівці та Опришени Чернівецької області та селі Біла Церква Рахівського району Закарпатської області. «Маловато будет»?
21 грудня минулого року Закарпатська обласна рада на сесії ухвалила рішення про надання статусу реґіональної угорській, румунській та русинській мовам. За нього проголосували 78 депутатів. Облрада, згідно з документом, рекомендувала органам місцевого самоврядування вжити заходів для реалізації положень закону України «Про засади державної мовної політики». Включення до переліку мов із реґіональним статусом русинської мови є брутальним порушенням Хартії реґіональних й міноритарних мов, адже «русинська мова не є окремою мовою – це діалект української мови, а відповідно до мовної Хартії, на діалекти української мови не поширюється її дія, як і на мови міґрантів».
Рішення щодо русинської мови та ще й з огляду на сепаратистські настрої лідерів русинів не викликало жодної реакції органів виконавчої влади, відповідальних за проблеми національних меншин, не чути також реакції профільного комітету Верховної Ради та позиції етнополітологів, яких чимало в Інституті імені Івана Кураса.
У дуже пересічного господаря більше ладу на обійсті, ніж у нашій країні в такому важливому, зокрема й з огляду на державну безпеку, питанні. І немає на те ради. Як у такому випадку знайти розуміння?