Єдність у розмаїтті

QUAM AD INTELLECTUM

Тетяна ХОРУНЖА

Угорщина попросила Україну пришвид­шити реалізацію закону про мови. Про це заявив прем’єр-міністр Угорщини Ві­ктор Орбан після переговорів з прем’єр-міністром України Миколою Азаровим, який наприкінці березня перебував у Будапешті з офіційним візитом, повідомив сайт kmu.gov. ua. Що передувало цьому?

Новий законопроект, представлений на розгляд Верховної Ради депутатами Яво­рівським, Матіос і Фаріон, про новаторську суть якого ми писали в минулому числі «Фо­руму», викликав критику Демократичної спілки угорців України та її голови – пана Іштвана Гайдоша.

Пан Гайдош заявив, що угорці України глибоко обурені «мовним» законопроектом опозиції і стурбовані фактом появи такої за­конодавчої ініціативи у вищому законодавчо­му органі країни. «Адже суспільство отримало документ, ряд положень якого суперечить не тільки Конституції та міжнародно-правовим зобов’язанням України, а й здоровому ґлуз­ду», – сказав Гайдош. Зокрема, парламентарій зазначив, що законодавчі пропозиції, що міс­тяться в цьому законопроекті, несуть в собі загрозу порушення основних культурних, со­ціальних і політичних прав громадян України – осіб, що належать до національних меншин, порушують їхні конституційні права, спрямо­вані на позбавлення їх існуючих можливостей задоволення своїх національно-культурних потреб, в грубій формі нехтують міжнародно- правовими зобов’язаннями України щодо за­хисту прав людини у т. ч. осіб, які належать до національних меншин.

«Президія Демократичної спілки угорців України наполягає, що, обґрунтовуючи своє прагнення встановити тотальну одномов­ність, автори законопроекту застосовують пряму фальсифікацію змісту текстів осно­вних державних документів. Так, у преамбу­лі стверджують, що «Україна була проголо­шена і створена як суверенна національна держава», фактично заперечуючи держав­ну роль і місію понад 10 мільйонів грома­дян, які в етнічному сенсі вважають себе належними до інших національностей, звів­ши їх статус до іноземців, а їхню культуру, мову до культури і мови іноземних народів».

Політик також вважає, що депутати- розробники законопроекту фактично вста­новлюють ним новий, Конституцією не передбачений обов’язок громадян знати українську мову. Осіб, які не володіють мо­вою або володіють нею не в належному обся­зі, пропонують обмежити не тільки в доступі до певних професій, а й у виборчих правах.

Гайдош також звинуватив авторів за­конопроекту в порушенні вимог низки ста­тей Конституції України, звуженні змісту й обсягу прав громадян-осіб, що належать до національних меншин, зокрема прав на отримання середньої освіти рідною мовою, діяльності ЗМІ мовами меншин.

Ми настійно рекомендуємо нашим чи­тачам ознайомитися з текстом законопро­екту, аби зрозуміти, яким порушенням прав національних меншин є обов’язок знати державну мову країни, громадянином якої є представник національних меншин. Що ж до тотальної одномовності, то нагадає­мо, як на засіданні громадської ради при Міносвіти представник угорської громади вимагав, аби в угорських школах державна мова була лише предметом, а все інше, на­віть шкільна документація, здійснювалося б угорською. От таких «утисків» зазнають представники угорської меншини на укра­їнських теренах. Зрозуміло, чому історична батьківщина на такому високому рівні чи­нить тиск на Україну!

Нагадаємо ситуацію з угорською і ру­мунською мовами на Буковині та в Закар­патті. Угорська мова стала реґіональною у місті Берегове (Закарпаття) та на території Берегівського району, а також у Виноградів­ському районі Закарпатської області. На Бу­ковині ряд сіл ухвалили рішення про надання статусу реґіональної румунській мові. Таке рішення ухвалили: Тарасівецька сільська рада Новоселицького району, сільська рада Нижніх Петрівців Сторожинецького району, районна рада Йорданешти (Глибоцький ра­йон), райрада Герцаївського району, Чудей­ська сільська рада Сторожинецького райо­ну, рада села Волока Глибоцького району та Магалянська сільська рада Новоселицького району Чернівецької області. Румунську мову визнано реґіональною в селах Тарасівці та Опришени Чернівецької області та селі Біла Церква Рахівського району Закарпатської області. «Маловато будет»?

21 грудня минулого року Закарпатська обласна рада на сесії ухвалила рішення про надання статусу реґіональної угорській, ру­мунській та русинській мовам. За нього про­голосували 78 депутатів. Облрада, згідно з до­кументом, рекомендувала органам місцевого самоврядування вжити заходів для реалізації положень закону України «Про засади дер­жавної мовної політики». Включення до пере­ліку мов із реґіональним статусом русинської мови є брутальним порушенням Хартії реґіо­нальних й міноритарних мов, адже «русинська мова не є окремою мовою – це діалект укра­їнської мови, а відповідно до мовної Хартії, на діалекти української мови не поширюється її дія, як і на мови міґрантів».

Рішення щодо русинської мови та ще й з огляду на сепаратистські настрої лідерів русинів не викликало жодної реакції ор­ганів виконавчої влади, відповідальних за проблеми національних меншин, не чути також реакції профільного комітету Верхо­вної Ради та позиції етнополітологів, яких чимало в Інституті імені Івана Кураса.

У дуже пересічного господаря більше ладу на обійсті, ніж у нашій країні в такому важливому, зокрема й з огляду на держав­ну безпеку, питанні. І немає на те ради. Як у такому випадку знайти розуміння?

Мирослав МАРИНОВИЧ
Иосиф ЗИСЕЛЬС
Вячеслав ЛИХАЧЕВ
Олег РОСТОВЦЕВ
Віталій НАХМАНОВИЧ
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ
Володимир КУЛИК
Виталий ПОРТНИКОВ
Олег РОСТОВЦЕВ