Єдність у розмаїтті

Андрій Панчишин полинув на небеса...

Віктор Морозов

Років тридцять тому мій добрий приятель, львівський художник Юрко Кох сказав мені, що знає одного хлопця, який пише і виконує під гітару власні пісні, а тоді привів його до мене додому. Звали цього молодого й нікому тоді ще невідомого барда – Андрій Панчишин. Він заспівав мені свої пісні (тоді ще здебільшого ліричні або іронічно-побутові), мені вони сподобалося й відтоді почалася наша багатолітня дружба, а відтак – і співавторство. Я тоді працював у гурті «Смерічка» і ми, разом із Андрієм, написали для «Смерічки» декілька жартівливих пісень, а також дві колискові – одну я співав сам, а другу («Люляй-люляй, мій синочку») – дуетом з Оксаною Білозір. Ця колискова явно хотіла втекти з-під нашої опіки й зажити власним життям, стати народною

З нею постійно траплялися дивні історії – спочатку я її виявив у збірнику народних пісень (певна річ, без жодної згадки про авторство), тоді нас з Андрієм запросила на свій концерт у палаці «Україна» Оксана Білозір, попередивши, що виконуватиме нашу пісню. Андрій дуже зрадів такій оказії – ще б пак, адже його пісня звучатиме у такому престижному залі! – запросив на концерт купу друзів і знайомих, наготувашись приймати від них вітання і ґратуляції, і яким же було його розчарування, коли на екрані (а концерт був без конферансу, і назви пісень і авторів висвічувалися на великому екрані) з’явився напис: «Колискова» (лемківська народна пісня).

А ще кілька років по тому я був у Канаді, їхав автом, слухав по радіо якусь музичну програму, і чую оголошення: «А зараз вокальний ансамбль «Кітка» з Сан-Франциско виконає старовинну українську колискову». І з ефіру полинули до болю знайомі мені Андрієві слова: «Люляй-люляй, мій синочку, тато зробить забавочку, зробить шабельку кленову, та ще й коника гнідого, мама вишиє сорочку, люляй-люляй, мій синочку...»

Наприкінці 80-х Панчишин поступово перейшов з лірики на політичну сатиру, і ці сповнені сарказму і тонкої іронії «гострячки» (як ми їх тоді називали) вдавалися йому надзвичайно добре. Пам’ятаю, як він мені приніс щойно написаний текст і лукаво запитав: «Ану, чи наважишся таке заспівати?». Цей текст називався «День злодія», я швидко поклав його на музику і буквально наступного дня (5 жовтня 1987 року) заспівав на концерті, влаштованому студентським «Товариством Лева» – і це був справжній фурор! Пісня трапила в яблучко, виявилася надзвичайно актуальною в той час, хоча... залишається не менш актуальною і зараз, попри те, що від її прем’єри минуло вже 28 років: «Лунає життєрадісна мелодія, шампанського і квітів так багато, день злодія, день злодія, день злодія – це всенародне свято!»

Фактично, на гостро сатиричних і дуже влучних піснях Андрія Панчишина (як у моєму виконанні, так і в його власному) великою мірою тримався купи репертуар львівського театру-кабаре «Не журись!», одним із засновників і душею якого був Андрій. Минуло багато років і ми з Андрієм (а також з іще одним колишнім «нежуристом» Юрком Винничуком) відтворили, так би мовити, віртуальний театр «Не журись!» під час Майдану 2013–14 років. Андрій щодня був на Майдані і теж практично щодня надсилав мені нові тексти, відтворюючи таким чином пісенну хроніку-щоденник Революції, а я у Вашингтоні клав ці тексти на музику, записував у домашній міні-студії і відразу відправляв у «фейсбучний» ефір. Таким чином ми написали понад 50 пісень-хронік, а завершила цей цикл під назвою «Реффолюція» зворушлива «Молитва», написана 19 лютого 2014 року, коли полилася рікою кров: «Свистіли кулі і дим стелився, казився Беркут, Майдан молився, Майдан молився і боронився, вже не один там кров’ю умився, кров’ю умився, з життям прощався, Майдан молився і захищався, Майдан молився Господу Богу, щоб показав нам вірну дорогу...»

Декілька днів тому я пробував задзвонити Андрію, але його мобілка не відповідала... Тоді прийшла сумна вістка про його смерть після важкої хвороби... А сьогодні зранку, коли я вже писав ці коротенькі спогади, на екрані моєї мобілки раптом висвітлилося повідомлення від... Андрія Панчишина: «Я знову на зв’язку! Передзвоніть мені, будь-ласка.»

Так, Андрію, я знаю, що ти просто скинув зайву одежину хворого тіла, і дивишся, як завжди, лукаво, на нас усіх згори, з небес. Ти знову на зв’язку, і ми завжди будемо з тобою на зв’язку – і коли я співатиму твої чудові пісні, і коли писатиму нові – адже в моїх архівах зберігається ще не один десяток твоїх текстів, які очікують свого музичного втілення. Як ти любив писати, висилаючи мені новий текст: «далі буде...».

Я знаю, брате, далі буде, і ти ще наспіваєш мені з-поза хмар мелодії наших з тобою нових пісень. Далі буде!

 14 жовтня 2015 року

 

Різдво на Майдані

 

В Києві нині білії ночі,

Зірка сіяє аж сліпить очі:

Не в Палестині, не над Йорданом,

А в Україні понад Майданом,

Не у Європі, не у Канаді

Ісусик з нами на барикаді.

 

Дитятко Боже світом мандрує,

Віру, Надію, Любов дарує.

Зіронька сяє в київськім небі –

Ісусик з тими, хто у потребі.

І всі ми просим Божу Дитину:

«Спаси від лиха нам Україну!»

 

На барикаді срібні янголи.

Не полишай нас, Боже, ніколи!

Нам не потрібні царі зі Сходу –

Син Божий ходить серед народу.

І тут Він чує молитву щиру:

Просимо волі, просимо миру.

 

Бог народився – кожен то знає,

Понад Майданом пісня лунає.

Ми усім миром заколядуєм

І Україну нову збудуєм.

На барикадах стоїмо.

Бог народився! Славімо!

 

21.12.2013

 

Молитва

 

Свистіли кулі

і дим стелився,

казився Беркут

Майдан молився.

 

Майдан молився

і боронився,

вже не один там

кров’ю умився.

 

Кров’ю умився

з життям прощався

Майдан молився

і захищався.

 

Майдан молився

Господу Богу,

щоб показав нам

вірну дорогу.

 

 

 

 

Майдан молився

і захищався,

вечір простояв,

ніч протримався.

 

Майдан молився

Пречистій Діві,

щоб не згубити

розуму в гніві.

 

Майдан молився

Святому Духу,

щоби від банди

не було й духу.

 

Свистіли кулі

і дим стелився,

казився Беркут

Майдан молився.

 

Господи помилуй.

 

19 лютого 2014

 

Андрій Панчишин

 

Мирослав МАРИНОВИЧ
Иосиф ЗИСЕЛЬС
Вячеслав ЛИХАЧЕВ
Олег РОСТОВЦЕВ
Віталій НАХМАНОВИЧ
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ
Володимир КУЛИК
Виталий ПОРТНИКОВ
Олег РОСТОВЦЕВ