Єдність у розмаїтті

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ МІСЬКОМУ ГОЛОВІ ЛЬВОВА АНДРІЮ САДОВОМУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ПРОЯВАМИ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА ПОРУШЕННЯМ БАЗОВИХ ПРАВ ЛЮДИНИ У МІСТІ ЛЬВОВІ

Шановний Пане голово,  

Ми – мешканки та мешканці Львова, України, члени міжнародної спільноти, які цінують ідеї рівності та демократії, а права кожної людини та повагу до інших вважають основою для побудови нового українського суспільства!

Ми живемо у складну епоху стрімкої суспільної трансформації, тривалої політичної, економічної та військової криз. Ми не можемо дозволити собі нехтувати усією повнотою людських прав, оскільки громадянське суспільство твориться саме завдяки їм – щодня, за будь-якої ситуації, а не «при нагоді у мирний час».

Закриваючи очі на прояви відкритої дискримінації, аґресії та порушення прав людини у Львові, які трапилися 17–20 березня 2016 року, ба більше – беручи у цьому процесі участь, Ви і всі ми проявляємо нашу слабкість та даємо усьому світові зрозуміти – тут можна зневажати та знищувати «іншість», і за це ніхто не буде покараний! Що гірше – нашим мовчанням ми допускаємо тотальну підміну понять. Скажімо, акценти зміщуються зі справжніх цілей – прав та рівності,  на маніпулятивні теми – у цьому випадку – «сексуальні практики». Коли жертв прирівнюють до агресорів, коли всупереч Конституції розмиваються межі між світським і церковним, коли відвертий злочин виправдовують надуманою та навмисне сконструйованою «провокацією», – це лицемірство та подвійні стандарти, вони не гідні навіть логотипу Львова, а що вже говорити про суть нашого гасла – «Львів відкритий для світу»!

Здорове громадянське суспільство – це гармонійне співжиття у різності, а не намагання підігнати всіх під один шаблон. 2003 року в Польщі на захист акції «Нехай нас побачать», що полягала у розміщенні на білбордах світлин щасливих гомосексуальних пар, інтелектуали Зиґмунт Бауман, Єжи Єдліцький та почесний громадянин Львова Яцек Куронь написали: «Хто мовчить, коли в небезпеці опиняється свобода інших людей, навіть цілком йому чужих, – зрікається власної свободи».

Час від часу в дискусіях про права сексуальних меншостей можна було почути згадку про біблійне місто Содом, знищене Господом за гріхи його мешканців. Цими гріхами були неправедний суд, фальшування документів, знущання над убогими, а чашу терпіння Всевишнього переповнила неповага до прибульців здалеку і спроба нахабних содомітян порушити спокій Лотових гостей (Книга Буття, розділ 19). Аґресія, ксенофобія, негостинність закінчилися для Содома перетворенням у пустелю, тож пам’ятаймо і про цю притчу.

Ваше завдання як голови міста – слідкувати за дотриманням прав та свобод кожного, хто перебуває на його території, незалежно від того, чи Ваша особиста позиція збігається із позицією громади, чи її частини. Ви як досвідчений політик мали би добре знати, що саме невміння розділити особисту вигоду та посадові обов’язки були та залишаються тим якорем, який не дає Україні зрушити з місця, попри усі історичні бурі.

Закликаємо Вас:

засудити вияви будь-якої дискримінації у Львові;

засудити дії аґресивно налаштованих мешканців, які вдавались до відкритого неприхованого насильства, та вимагати від прокуратури належного розслідування низки злочинів і замахів на життя і здоров’я громадян;

засудити прояви нацистської ідеології у місті, чому є численні докази.

Закликаємо Вас:

ініціювати діалог із активістами, які покинули місто через погрози, та запропонувати спільний захід, метою якого була би популяризація прав та свобод громадян і демократизація суспільства.

Таким починанням Ви доведете, що цінності гуманізму, відкритості та демократії, які часто лунають з Ваших уст, є для Вас не лише бутафорією та словами задля піару, а й справжньою стратегією розвитку міста!

 

З повагою, Олег Гринчук, Галина Герасим, Ігор Фещенко, Ірина Янів, активістка, координатора проектів, модераторка, Оксана Романишин, Андрій Павлишин, історик, перекладач, член українського ПЕН-центру, Ярина Степанюк, Роксоляна Головата, студентка, історикиня, Ірина Осадчук, Ярина Боренько, тренер у сфері прав людини та демократичного громадянства, Євгенія Нестерович, культура, менеджмент, Василь Гошовський, дизайн, Юрій Дворник, Павел Пєньонжек, журналіст, Оксана Кісь, історикиня, феміністка, Ася Фруман, викладач їдишу в УКУ, Марта Коваль, д-р габ., професор, Тетяна Безрук, дослідниця, Київ, Андрій Бондаренко, журналіст, доктор філософії, Артур Малецьки, митець, Олександра Сомиш, культура, Тетяна Гонченко, журналіст, Микита Кадан, художник, Анна Шибирин, організаторка культурних подій, Марта Коновал, архітектура, Марія Козак, Євген Елланскій, IT, Юрій Франк, ЛҐБТ-активіст, Юлія Юрченко, Ольга Казарян, історик, менеджер тураґенства, Завертаний Олександр, студент, Цихоня Ольга, Назар Максимич, студент-політолог, Роман Губа, Тетяна Біла, Мар’яна Мазурак, Наталія Лобач, арт-кураторка, Ірина Клєвцова, соціологиня, громадська активістка, Євген Гірін, студент-політолог, Оксана Дутчак, дослідниця, соціолог, Перехода Ганна, дослідниця, Лозанна, Роман Оксенюк, Юрко Романів, студент, історія, Олександра Довжик, докторантка Лондонського університету, Дмитро Ходико та інші.

 

На момент підписання номеру газети до друку понад 1136 підписів.

Мирослав МАРИНОВИЧ
Иосиф ЗИСЕЛЬС
Вячеслав ЛИХАЧЕВ
Олег РОСТОВЦЕВ
Віталій НАХМАНОВИЧ
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ
Володимир КУЛИК
Виталий ПОРТНИКОВ
Олег РОСТОВЦЕВ