Єдність у розмаїтті

Загострення суперечностей у сфері етнополітики

Національний інститут стратеґічних досліджень опублікував «Аналітичну доповідь до щорічного послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України 2018 року».

Публікуємо матеріал щодо ситуації у сфері етнополітики.

Українська держава у складних умовах утвердження власної незалежності стикається із появою нових як зовнішньополітичних, так і внутрішньосуспільних викликів забезпечення міжнаціональної злагоди українського суспільства.

Так, залишаються активними спроби Російської Федерації використати етнічний чинник для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в країні та погіршення міжнародних відносин України. Часто такі дії реалізуються шляхом залучення кримінальних елементів як всередині українського суспільства, так і з-за кордону. Зокрема, у жовтні 2017 р. Національна поліція України викрила координоване проросійськими силами злочинне угруповання, представники якого впродовж 2016–2017 рр. здійснили низку злочинів, спрямованих на розпалювання міжнаціональної ворожнечі. А саме:

– спроби підриву синагог у Чернівцях, Львові, теракт в Умані, де постраждали ізраїльські громадяни, спроби підриву консульства Польщі (Луцьк) та посольства США (Київ), а також пам’ятника угорцям на Верецькому перевалі (Закарпатська обл.).

Спецслужбами РФ здійснено низку інших провокацій щодо погіршення відносин із сусідніми країнами. На досягнення цих цілей було спрямовано провокації проти угорської спільноти (провокації 4 та 27 лютого 2018 року – підпал приміщення «Товариства угорської культури Закарпаття» в Ужгороді Закарпатської області). Використання польських громадян із праворадикального об’єднання «Фаланга» у підпалі є намаганням погіршити тристоронні україно-польсько-угорські відносини. Активно використовуються провокації з метою погіршення україно-румунських відносин через спроби підпалу шкіл із румунською мовою викладання в Чернівецькій області.

Значним зовнішньополітичним викликом для України у сфері етнополітики стало намагання Росії скооперуватися з популістськими праворадикальними силами в сусідніх з Україною країнах, зокрема в Угорщині.

Для усунення суперечностей в етнополітичній сфері та успішної реалізації державної етнонаціональної політики важливе значення має прискорення прийняття базових для цієї сфери законодавчих документів.

Так, досі не подано на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекти, розробка яких зазначена п. 112 Плану заходів із реалізації Національної стратеґії у сфері прав людини на період до 2020 року. Зокрема, це Концепція державної етнонаціональної політики України, нова редакція Закону України «Про національні меншини України», законодавче врегулювання статусу корінних народів України.

Наявні прогалини законодавства щодо мовної політики держави можуть призвести до чергової політизації мовного питання. Із скасуванням 28 лютого 2018 року Конституційним судом закону «Про засади державної мовної політики» утворився правовий вакуум, що актуалізує необхідність законодавчого врегулювання статусу державної мови та мов національних меншин. Так, законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№5670-д) вже подано на розгляд Верховної Ради України 1. На часі розробка проекту Закону України «Про мови національних меншин в Україні».

Довідково. Кількість прихильників української мови як єдиної державної постійно зростає – 2017 року так вважали вже 61% (2014 року таких було 47%); рідною мовою українську зазначили 72,1% (2014 року – 68,5%), російську – 27% (2014 року  – 32,4%), інші – 0,8 (1,4%).

Ухвалення нових документів у цій сфері має відповідати як національним інтересам української держави, так і суспільним запитам на підтримку всебічного розвитку української мови як єдиної державної.

Складною залишається ситуація і щодо нормативно-правового поля статусу реґіо­нальних мов в Україні. Процес скасування статусу російської мови як реґіональної започатковано, зокрема, Генічеською районною радою (Херсонська область) у травні 2018 року. На часі остаточне вирішення цього питання за тими обласними та районними органами влади, де російська мова досі має статус реґіональної.

Окремої уваги потребують проблеми формування загальноукраїнської ідентичності в реґіонах компактного проживання національних меншин:

 заміщення загальноукраїнської громадянської системи освіти етнокультурною, етнізація ціннісної системи, засвоюваної у навчальних закладах;

 скорочення простору україномовної комунікації, зниження рівня викладання української мови та суспільних дисциплін, що відображають тенденції розвитку історії й культури України, взаємодії її народів;

 поширення освітньо-виховного впливу місцевих і зарубіжних націоналістичних освітніх та культурних інститутів і організацій.

Вкрай важливого значення як для міжнаціональної злагоди в Україні, так і для збереження міжнародного іміджу України набуває недопущення політизації та спекуляцій щодо мовних, етнічних та освітніх питань інтеґраційної політики України. Необхідно усвідомлювати той факт, що вироблення та імплементація базових документів у сфері міжнаціональних відносин вимагає широкого обговорення з усіма зацікавленими сторонами з числа представників національних меншин, міжнародних експертів та вироблення стійкого загальнонаціонального консенсусу.

Зовнішні та внутрішні виклики у сфері етнополітики актуалізують необхідність посилення інституційних механізмів реалізації державної етнонаціональної політики. Створення окремого центрального органу посилить інституційну спроможність української держави нейтралізувати виклики міжнаціональній злагоді в країні і сприятиме покращенню її міжнародного іміджу.

Із метою посилення інституційних механізмів реалізації державної етнонаціональної політики, здатної адекватно відповідати тенденціям «політизації етнічності» в українському суспільстві, доцільно відновити роботу центрального органу виконавчої влади у справах національностей та релігії, передбачивши серед його обов’язків, зокрема:

 удосконалення нормативно-правового поля у сфері реалізації державної етнонаціональної політики,

 налагодження діалогу та пошуку консенсусу з національними меншинами щодо ключових питань реалізації вітчизняної етнонаціональної політики,

реалізацію заходів з інтеґрації вразливих категорій населення з числа представників етнічних спільнот в українське суспільство, протидії їх дискримінації.

1  4 жовтня 261 депутат проголосував за проект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№5670-д) у першому читанні. Його чекає ще внесення правок та друге читання.

Законопроект підтримали фракції партій «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», Об’єднання «Самопоміч», Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, позафракційні. Не голосували «за»: «Опозиційний блок», частина позафракційних, серед яких, зокрема, депутати від ВО «Свобода».

Нагадаємо, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав неконституційним закон Ківалова-Колесніченка. 7 червня 2017 року депутати на засіданні Комітету із питань культури і духовності Верховної Ради України підтримали три законопроекти, що стосуються державної мови, а також четвертий законопроект, який напрацював Комітет разом з громадськістю, взявши за основу проект № 5670.

6 березня 2018 року представники громадськості закликали уряд публічно підтримати законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» №5670-д та звернулися до Верховної Ради України з закликом ухвалити його в першому читанні. Законопроект підтримали, зокрема, Міністерство культури України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, Держкомтелерадіо, Вчена рада Львівського національного університету імені Івана Франка, Вчена рада Національного університету «Києво-Могилянська академія», Вчена рада Київського національного університету, широке коло громадських організацій, діячів культури та експертів, громадських діячів Донеччини тощо.

3 жовтня 2018 року коаліція громадських організацій Реанімаційний пакет реформ закликала народних депутатів України об’єднатися навколо законопроекту №5670-д і прийняти його за основу в першому читанні. «В той же час, при підготовці законопроекту до другого читання, в ньому можуть бути враховані пропозиції, що сприятимуть удосконаленню акту і досягнення суспільного консенсусу в цьому вкрай важливому для державної єдності й національної безпеки України питанні», – висловились в Реанімаційному пакеті реформ.

3 жовтня експертна група з питань мовної політики, утворена на виконання Указу Президента про «десятиріччя української мови», закликала Парламент підтримати законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».