Єдність у розмаїтті

НЕ БУВАЄ ДЕРЖАВИ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОГО НАРОДУ

Віталій ПОРТНИКОВ

Я думаю, що ми маємо говорити не про європейські умови життя, а про європейські стандарти, що дозволять українцям в результаті реформ, які відбуваються, через 15–20–25 років перейти до тих європейських умов життя, які є сьогодні в сусідніх країнах. Не в Швейцарії, звичайно. В Румунії, в Польщі. Тому що українська економіка 2013–2014 років (пострадянська економіка, яка не реформувалася) просто впала.

Усі дуже люблять говорити про те, що економіка зазнала таких проблем у зв’язку з тим, що була така влада. Але цю владу обирали люди. Вони весь час голосували за популістські обіцянки. Вони весь час голосували за політиків, які хотіли дружби з Росією, за винятком 2004 року. Вони весь час голосували за людей, які обіцяли їм низькі ціни на газ, відновлення зав’язків з Росією тощо. Автор цього краху української економіки – український виборець. Звичайно, були люди, які голосували за інших. Але більшість голосувала за те, що сталося.

Сьогодні ми – країна, яка живе на кредити міжнародних фінансових організацій, в якій досі не подолано ситуацію з монополізацією цілих галузей економіки, тому що це дуже важко подолати. І всі ці процеси тривалі. І, я повторюю, якщо комусь не подобається (а багатьом людям не подобається), то вони виїжджають і працюють в інших країнах. Але ті, хто хоче жити в Україні, мають будувати її для дітей і онуків, щоб діти і онуки дійсно жили так, як сьогодні живуть в Польщі чи в Румунії, чи в інших країнах, які в 90-ті роки, на відміну від нас, провели серйозні економічні реформи, жили в серйозних проблемах. Ціни там підвищувалися на енергоносії на сотні процентів за день, за два. Проте тепер вони можуть приймати наших співвітчизників як гастарбайтерів.

Українці зробили інший вибір. І, звичайно, наступні десятиріччя будуть важкими для української економіки, якою б тут не була влада. Звичайно, потрібна відповідальна влада, влада, яка буде готова проводити реформи. Будете голосувати за популістів – отримаєте не 20 років, а 40. Я казав це 1991 року. Не буде реформ – через 25 років держава загине. Мій прогноз виправдався.

Я і тепер даю вам чіткий прогноз. Від початку реформ, а справжні реформи в Україні почалися 2014-го року, потрібно відрахувати 25 років. Поки що все іде нормально. Уряди Арсенія Яценюка і Володимира Гройсмана були першими справжніми реформаторськими урядами в історії української держави. І Петро Порошенко був першим президентом, якому випала честь (чи якісно, вирішать люди 2019 року) очолювати справжню українську державу, а не російську колонію, яку очолював Янукович.

Але тепер можете додати до 2014 року 25 років, плюс 5 років на військовий конфлікт, який теж забирає сили, і отримуєте результат. Якщо 2019-го року українці проголосують за популістські сили, я вийду і скажу вам: «Додайте ще 10». І так може тривати вічно.

Я завжди цитую перуанського письменника Маріо Варгаса Льоса, герой роману якого казав, що його дядько в Перу все життя прожив в очікуванні змін. Бо щойно він чекав змін, його співвітчизники робили якісь ідіотські вчинки, якесь ідіотське голосування. Так людина дожила до сивого волосся і померла в очікуванні змін.

Це на вас теж може чекати, якщо ваші співвітчизники будуть поводитись по-ідіотські. Я вам чесно це кажу. Ніхто не дає вам жодних ґарантій.

Питання про те, що війна вигідна обом сторонам з арсеналу ганебної, підлої російської пропаганди. Людина, яка ставить такі запитання, – ворог своєї країни. Я можу пояснити чому. Росія напала на Україну, а не Україна на Росію. Росія окупувала Крим, а не Україна окупувала Брянську область. Росія ввела війська на Донбас, а не Україна ввела війська до Курської чи Білгородської області. Це все зробив президент Путін. Казати, що президенту Порошенку (чи будь-якому іншому українському президенту, який буде після нього) вигідна ця війна, – це думати, що в Києві хтось має ключі до вирішення конфлікту. Це дурня. Я б навіть сильніше сказав. Зустрічаючи таких людей, а їх чимало в нашій країні, я завжди думаю, що з ними відбувається, що у них в голові? Як за ці сторіччя українців так по-холопські виховали, що вони вірять, що той хто їх принижує, той хто окупує їхню землю, винен так само, як той, хто обороняється.

Що ж це таке? Що з цим народом відбувається? Якщо Путін сьогодні захоче, російських військ завтра на Донбасі не буде, післязавтра не буде в Криму. Ніяка вигода тут не спрацює. Це має бути тільки його бажання. А якщо Порошенко захоче, що він може зробити? Порошенко вже зробив щось, що було пов’язано з вірою українських громадян і української політичної еліти в те, що Росія не застосовуватиме регулярних військ, якщо Україна звільнюватиме свої території. Так було 2014 року, коли ми проводили операцію українських збройних сил по звільненню Донбасу від всієї цієї нечисті, яка туди набігла, від «добровольців» так званих російських і від найманців, яких вони завербували. І ми звільнили Краматорськ, Слов’янськ й інші міста. Пам’ятаєте, так? І вірили, що ми зможемо дійти до російсько-українського кордону, і Росія не буде застосовувати регулярні війська, тому що це спецоперація. Вона не може визнати, що є її війська.

Виникає питання, якщо Порошенкові це вигідно, навіщо він це звільняє все? Для чого? Міг би спокійно і більшу територію їм віддати. Але щойно вони побачили, що втрачають цю територію, то ввели регулярні російські війська, справжню армію. І був Іловайськ, і був Новоазовськ. Все це було на наших очах. І я повторюю, я впевнений, що в це ніхто не вірив не тільки в Києві, а й у Берліні, в Брюсселі, у Вашингтоні, що вони насміляться ввести на територію України регулярні війська. Вони насмілились. І нічого їм ніхто не зробив. Нічого не сталося. Всі знову зробили вигляд, що «ихтамнет», що потрібні докази того, що вони там є. І вони зараз біля нашого кордону тримають війська, які готові в будь-який момент почати діяти, якщо ми будемо діяти військовим шляхом.

Я іноді не розумію нашої логіки. Ми чомусь думаємо, що війна триває, тому що російська і українська сторони, тобто влада (Путін і Порошенко), заробляють на війні. А якщо Порошенко перестав би заробляти на війні, що, війна б закінчилася? Путін би пішов з Донбасу? За вашою логікою. От ви сказали: «Так, заробляє». Добре, перестав заробляти. Ви що, думаєте, що Путін звільнить Донбас від цього. Путін на Донбасі знаходиться саме з такою метою, щоб люди, які ставлять такі запитання, щоб вони проголосували за того, за кого хоче Путін, тому що Путін не залишив сподівань на те, що він поверне собі Україну. За допомогою таких громадян він собі може її повернути.

Це ваш вибір. Це вибір українського народу. Я повторюю. Тільки український народ вирішує свою долю. Якщо український народ вирішить, що йому не потрібна ця держава, якщо повірить у ворожу пропаганду, якщо повірить в ідіотів, які розповідають невідомо що, не буде цієї держави.

Не буває держави безвідповідального народу. Безвідповідальні народи живуть тільки в колонії.

espreso.tv
Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ