Я НЕ ХОЧУ, ЩОБ ВОНИ СВОЄЮ ДУРІСТЮ КРАЛИ МОЄ МАЙБУТНЄ

Чого я особисто хочу від виборів 2019-го року? Три основних пункти у порядку пріоритетності:

1. Зміцнення збройних сил, збереження курсу на повний розрив всіх зав’язків з Росією, збереження курсу на євроатлантичну інтеґрацію і розвиток стратеґічного партнерства зі США;

2. Подальшого переходу від кланової економіки обмеженого доступу до економіки відкритого доступу;

3. Справжнього реформування правоохоронної системи і розірвання кругових порук.

Саме у такому порядку. Так, я теж, можливо, хотів би все і одразу, звісно. Всі три пункти і якомога швидше. Але мені не п’ять років, і я розумію, що, у силу різних обставин, діда мороза не існує. А реальність обмежує вибір, тому треба уміти розставляти пріоритети і будувати стратеґії. Просто нити, тицяти пальцем у вітрину і смикати за руку когось із батьків – це не стратеґія.

Тому я за жодних обставин не голосуватиму за кандидатів, які викликають підозри за пунктом номер один.

Мені щиро шкода людей, які не здатні побудувати простий логічний ланцюжок від А до Б. Яким телевізор перевернув голову догори дриґом. Які думають, що перший пункт другорядний, а пріоритетне – щось інше (корупція, тарифи, зубожіння, ваш варіант). Так можуть думати лише ті, хто не здатен передбачати довгострокові наслідки своїх рішень. Звісно, люди будь-якого психологічного віку, навіть п’ятирічні у своїх 30, 40, 50, 60 мають право на вибір, на гідне життя, і навіть право на помилку.

Але я просто не хочу, щоб вони своєю дурістю крали моє майбутнє.