Єдність у розмаїтті

ГАНЕБНИЙ ЗАКОН ПІДПИСАНО!

Ситуація навколо нового мовного закону, прийнятого нещодавно Верховною Радою, вносить «глибокий розкол» у суспільство. Про це заявив Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллєбек, підсумовуючи свій візит в Україну.

26 липня ОБСЄ оприлюднила прес- реліз за результатами цього візиту, що тривав з 24 по 26 липня. Як зауважується в документі, вміщеному на офіційному сайті організації, цього року Воллєбек уже висловлював українській владі свої критичні зауваження стосовно законопроекту і радив не ухвалювати його у нинішньому вигляді.

«Надання непропорційних переваг російській мові з одночасним усуненням більшості стимулів до вивчення чи вживання української на значній частині території України потенційно здатне підірвати саму єдність держави», – сказав Верховний комісар. На його думку, закон може призвести до подальшої поляризації суспільства.

Окрім суті закону, єврокомісар скритикував спосіб його ухвалення. Під час зустрічей з народними депутатами в Україні Воллєбек висловив особливе занепокоєння тим, що парламентська більшість проіґнорувала усі понад дві тисячі поправок, подані до законопроекту.

«У нинішній передвиборчій атмосфері пристрасті навколо мовного закону можуть призвести до швидкої ескалації напруги», – застеріг комісар ОБСЄ у справах нацменшин. «Тому, – додав він, – я закликаю усі сторони розпочати ґрунтовний діалог з питань, порушених цим законом, та знайти компроміс, прийнятний для всіх».

Як сказано у повідомленні на сайті ОБСЄ, під час відвідин України Верховний комісар обговорював «мовний» закон з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком та іншими урядовцями; радився з лідером об’єднаної опозиції Арсенієм Яценюком, депутатами від більшості і від опозиції, з представниками національних меншин, громадянського суспільства і дипломатичного корпусу.

Воллєбек обговорив також міжетнічну ситуацію в Автономній Республіці Крим. У зв’язку з цим він вітав прийняття у першому читанні законопроекту про відновлення прав депортованих за національною ознакою. Верховний комісар закликав владу продовжити роботу у цьому напрямі до прийняття закону в цілому і його реалізації.

Своєю чергою, автор скандального закону, народний депутат від Партії реґіонів Вадим Колесніченко з висновками ОБСЄ не згоден. Під час зустрічі з Кнутом Воллєбеком у Києві Колесніченко заявив, що ніякого розколу через «мовний» закон в українському суспільстві немає. Мовляв, на підтримку закону вже зібрано понад мільйон підписів, а невдоволення висловлює лише купка політиків. Депутат звинуватив Верховного комісара у намірі дестабілізувати ситуацію в Україні. Він також відмовив посланцю ОБСЄ в праві оцінювати законопроект, заявивши, що це прерогатива винятково Венеціанської комісії Ради Європи.

А тим часом ситуація з підписанням закону залишається невизначеною. Спікер ВР Володимир Литвин спочатку відмовився підписувати закон, оскільки він прийнятий з порушеннями. Пізніше Литвин повідомив, що працює над проектом листа Президенту України, викладаючи своє бачення ризиків, пов’язаних з впровадженням «мовного закону» в нинішній редакції.

30 липня, на позачерговій сесії парламент відмовився внести уточнення до закону «Про засади державної мовної політики», які запропонував В.Литвин. Крім того, Верховна Рада розглянула чотири постанови, внесені депутатами від опозиції, про скасування мовного закону, проте жодний документ не набрав необхідної кількості голосів.

31 липня Голова Верховної Ради підписав ганебний закон «Про основи державної мовної політики». Документ передано на підпис президенту.

Як повідомляє Укрінформ, радник президента України – керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Марина Ставнійчук, відповідаючи на звернення громадської ініціативи «Партнерство «Новий громадянин» наголосила, що «Прийняття закону відбулося з грубим порушенням вимог статей 47, 116–122, 130 Закону України «Про Реґламент Верховної Ради України», а значна частина положень закону не узгоджується з відповідними положеннями Конституції України та міжнародних документів, ратифікованих Україною, зокрема Європейською хартією реґіональних мов і мов меншин, та Рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року № 10рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови». Водночас вона звернула увагу на те, що відповідно до Конституції Глава держави вирішить долю цього закону лише після його надходження на підпис в установленому порядку.

За словами представника Президента в парламенті Юрія Мірошниченка, Президент вирішить, підписувати чи ні закон про мовну політику лише після ретельного аналізу документа. 11 липня він заявив, що закон «Про засади державної мовної політики» має відповідати нормам Європейської хартії про мови. Глава держави навіть призначив комісію експертів, які взялися покращувати закон. Про це повідомив колишній президент України Леонід Кравчук в інтерв’ю журналу «Країна». За словами Кравчука, він написав Януковичу листа з критикою «мовного» закону, і той відгукнувся. Потелефонувавши Кравчуку, Янукович сказав, що призначені ним фахівці виправлять вади закону, «аби українська мова мала всі можливості для розвитку».

Нагадаємо, закон про мовну політику викликав бурхливу реакцію в суспільстві – одразу після його прийняття почався мітинг під стінами Українського дому в центрі Києва, спочатку під проводом опозиції, а після того, як опозиція самоусунулася, на громадських засадах. 18 липня координатори акції під Українським домом у Києві заявили, що припиняють голодування і переходять до наступного етапу боротьби.

Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ