Єдність у розмаїтті

LOVE ME, OR ... LVYW ME

Богдана КОСТЮК

Львів! Навколо площі Ринку, у вузьких звивистих вуличках і таємничих завулках ховаються львівські архітектурні шедеври, кулінарні традиції, мелодії народів, які здавна заселяли цю місцину. Тут можна поласувати українськими дерунами, польською зупою, єврейською мацою та австрійським яблучним штруделем. Про каву, гарячий шоколад, солодощі, пиво годі й казати – це невід’ємна складова львівської традиційної культури. Як і музики, котрі на вході до Ратуші наярюють то «Червону руту», то «Хава наґілу», а по тому і «Гей, соколи!».

І все це – львівська автентика, яка, підтримувана місцевою громадою, міською владою (за будь-яких ідеологічних тенденцій та наказів із центру, себто з Києва), потроху створює новий образ цього старовинного міста. Львів відтак – не лише колиска українськості, не тільки культурна столиця України, а і доволі перспективний туристичний центр на Сході Європи. Але в іпостасях культурної столиці України та туристичного центру європейського рівня Львів може розвиватися лише за умови збереження та розвитку оцієї своєї правдивої «української багатонаціональності». Місто, мешканці якого категорично не прийняли мовного закону Ківалова-Колесніченка, в якому не сприйняли кримінально-совкової ідеології правлячої політичної сили і тим більше – «червонопрапорного садизму» (цитую львівську товаришку, людину у цілому стриману і не політизовану) її комуністичних попутників, – це місто спілкується з вами тією мовою, якою ви звернетесь до львів’янина. А це варіанти абсолютно унікальні: від російської та польської (до цих мов Львів звик давно) – до англійської та івриту (іврит у пошані, відколи до міста прийшов ізраїльський капітал і почали повертатися нащадки євреїв, що виїхали з СРСР у 1970-ті роки).

До речі, лише у Львові спокійно співіснують і чесно одна з одною конкурують ресторації «Криївка» та «Золота роза», у кількох цукернях конкуренцію штруделю та гарячому шоколаду складають східні солодощі, ориґінальні рецепти яких привезено з Ізраїлю. А ще ж є величезний, досі повністю не вивчений пласт місцевої багатонаціональної кухні – господині Львова знали, чим причарувати чоловіків, як поліпшити настрій чиновникам, як побалувати себе і коліжанок. І всі ці кулінарні шедеври, врахуйте, ви ласуєте у кам’яницях сімнадцятого – дев’ятнадцятого століть! А поруч старою бруківкою походжають численні подорожні, обвішані фотоапаратами, або ж пробігають заклопотані львів’яни, чи не кожен із яких може при нагоді розповісти котрусь із численних історій про рідне місто, про таємницю тієї чи іншої садиби, про життя видатних мешканців міста Лева.

Фото автора
Мирослав МАРИНОВИЧ
Иосиф ЗИСЕЛЬС
Вячеслав ЛИХАЧЕВ
Олег РОСТОВЦЕВ
Віталій НАХМАНОВИЧ
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ
Володимир КУЛИК
Виталий ПОРТНИКОВ
Олег РОСТОВЦЕВ