Єдність у розмаїтті

ПРИХИЛЬНИКІВ ДРУГОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ СТАЛО МЕНШЕ

41% українців підтримують надання російській мові статусу державної, в той час як 51% виступають проти цього, 8% – не визначились. Про це свідчать данні опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинґ» 14–27 липня, результати якого були оприлюднені журналом Український тиждень 30 липня.

Соціологи відзначають, що впродовж останніх двох років кількість противників і прихильників двомовності була майже однаковою. Проте, вже у червні кількість противників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%), а вже у липні розрив між ними вперше виріс до 10% на користь противників двомовності.

Для порівняння, 2009 р. рівень підтримки надання російській мові статусу державної становив понад 50%, а кількість противників – лише близько 40%.

Якщо на Донбасі (85%) і Півдні (72%) число прихильників двомовності не змінилося, то на Сході (50%) – зменшилося, зауважують соціологи.

На думку 37% опитаних, більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Ще 1% опитаних вважає, що більшого захисту потребують інші мови. Кожен десятий не визначився з відповіддю.

34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про реґіональні мови, серед яких 16% цілком підтримують його. Водночас, 42% не підтримують цього закону, серед них 29% – зовсім не підтримують, 15% байдуже ставляться до його прийняття, а 11% – не визначилися зі своїм ставленням до закону.

Загалом, 59% респондентів, які вважають російську мову рідною, підтримують прийняття закону, проте майже 16% – не підтримують. Водночас, майже 62% респондентів, які вважають українську мову рідною, не підтримують цього закону, проте 14% – підтримують.

Попри на такі радикально різні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на його підтримку і лише 16% – з вимогою скасування. Водночас, від 70 до 80% опитаних не готові брати участі в акціях як на підтримку закону, так і проти нього.

Абсолютна більшість опитаних – 74%, погодилася, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців. Не згодні з цим твердженням лише 12% опитаних. 15% не змогли визначитися. Важливо, що останні твердження об’єднали як мешканців Сходу, Півдня та Донбасу так і Заходу, Центру та Півночі.

Під час дослідження було опитано 2 тисячі респондентів, віком від 18 років, помилка репрезентативності становить до 2,2%.

Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ