ХОЧЕШ – НЕ ХОЧЕШ, А БУДЕШ РУМУНОМ!

8 травня 2013 р. парламент Румунії переважною біль­шістю голосів вніс поправки до першої статті закону Румунії № 299 від 13 листопада 2007 р. «Про надання підтримки румунам закордоном», що мають викликати побоювання не лише громадськості, а й української влади, пише сайт CitizenJournal.info.

Відтепер, відповідно до нової законодавчої поправки, румунами оголошуються всі представники румунського лінгвістичного філону, лінгвістичних та культурних ідентич­ностей, що мають румунські корені, незалежно від їхнього топоніму, від того, як вони іменуються (арумунами, армина­ми, молдовлахами, рреминами, бессарабцями, буковинця­ми, куцовлахами, дако-румунами, істрорумунами, герцаїв­цями, македорумунами, менгленорумунами, молдованами тощо). Наведений перелік груп осіб румунська влада від­носить до єдиної категорії – «румуни зарубіжжя».

За прийняття відповідного рішення проголосували представники всіх фракцій румунського парламенту, по­при те що МЗС Румунії неґативно оцінив цей законопроект. «Нас стало більше, нас вже не 22 мільйони, а 30. Дякую вам за голоси!», – сказав президент Комісії у справах румун за­рубіжжя Єужен Томак.

Нагадаємо, що румунська делегація при Раді Європи ініціювала та проголосувала за прийняття Рекомендацій № 1333 щодо підтримки мови та культури арумун. Але у вищенаведених поправках до внутрішнього законодавства Румунія, фактично, перестає визнавати існування арумун, фершеротів, коцовлахів, арминів, рреминів, молдован тощо.

Відтепепер до катеґорії «румун зарубіжжя» офіційний Бухарест зараховує всіх громадян України, що мають ру­мунське походження, розмовляють румунською мовою, або діалектом схожим на румунську, якого можна почути на те­ренах Чернівецької, Одеської та Закарпатської областей. На думку експертів, подібна політика сусідніх держав мусить викликати побоювання в української влади та громадськості.