Єдність у розмаїтті

ПРОБЛЕМИ ПОЛЬСЬКОЇ МЕНШИНИ В УКРАЇНІ: ДОСЛІДНИЦЬКИЙ РАКУРС

Олександр МАЙБОРОДА, доктор історичних наук, профессор

Історія національних меншин в Україні постійно була і залишається об’єктом вивчення вітчизняної соціо-гуманітарної науки. Треба щиро визнати – поки що об’єктом вивчення є далеко не всі спільноти. На це є свої причини – брак джерельної бази, брак фахівців, ресурсів тощо. У цьому відношенні польській меншині порівняно з іншими пощастило більше: проблематика, пов’язана з історією її життя в Україні, розглянута вже у другій ґрунтовній та об’ємній монографії. Першою великою працею про історію цієї етнічної спільноти в Україні може вважатися монографія Олега Калакури «Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ ст.» (К., 2007). В рамках заявленої назвою теми проблематика етнічного відродження поляків в роки розпаду СРСР і становлення незалежної України могла розглядатися фрагментарно, певною мірою окреслюючи напрями подальших досліджень.
Тепер маємо нагоду познайомитися з подальшою розробкою проблеми, конкретизованої у темі, яка стосується польського етнічного відродження впродовж існування незалежної української держави. Йдеться про фундаментальну (понад 620 стор.) монографію житомирського дослідника Сергія Рудницького «Суспільно-політичні інтереси поляків незалежної України» (Житомир, 2014).
У книзі С. Рудницького послідовно продовжується наукова традиція фактографічної пріоритетності щодо схоластичного теоретизування навколо концептуальних матриць, запозичених із світового етнополітологічного доробку, на що доволі часто хибують праці вітчизняних авторів. В даному випадку ми бачимо величезний масив емпіричних даних, якими ілюструються усі аспекти діяльності польської меншини по реалізації своїх суспільно-політичних інтересів. І було б несправедливим дорікати авторові, що більшість фактів взято із вторинних джерел, адже дослідницька робота в умовах географічної віддаленості від столичних інформаційних ресурсів не може не створювати суттєвих перешкод. Та коли вже оцінювати бібліографічну основу роботи (понад 660 опрацьованих творів), то слід визнати глибоке знання автором і вітчизняної, і зарубіжної історіографії проблеми. Власне, це і дозволило С. Рудницькому сконцентрувати у своїй книзі широкий масив інформації і про зміст суспільно-політичних інтересів поляків в Україні, і про зусилля спільноти з їхньої реалізації.
Чи ідеально структуровано емпіричний матеріал? При розробці теми, яка поєднує проблемність і часові межі, автор змушений віддавати перевагу або хронологічному, або сюжетному підходам. Вибір підходу – особисте право автора. В даному випадку обрано розгляд еволюції суспільно-політичних інтересів польської спільноти у хронологічній динаміці. Звісно, це часом веде до повтору сюжетних ліній в різних розділах монографії. Взамін отримуємо огляд загальної динаміки етнополітичного відродження поляків Україні у її послідовності та у її відповідності змінам у загальній суспільно-політичній ситуації у державі. У такий спосіб переконливіше роз’яснюються мотиви і цілі тих або інших кроків польської громади та її активу у найактуальніших для них питаннях – мовному і культурному відродженні, захисті своїх прав, зв’язках з історичною батьківщиною, збереженні релігійної ідентичності тощо.
Книга С. Рудницького – про проблеми польської меншини, багато з яких залишаються не повністю вирішеними. Але загалом книга сповнена оптимізму, віри в українську незалежність як головної умови динамічного і суспільного розвитку польської спільноти у поліетнічному суспільстві, яке у тяжких політичних обставинах гуртується в єдину націю.

Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ