Єдність у розмаїтті

ХРОНІКА

 Президент України Петро Порошенко призначив Мустафу Джемілєва уповноваженим президента у справах кримськотатарського народу. Згідно з указом посаду запроваджено «з метою збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу у складі України». Зокрема, до повноважень Джемілєва буде належати «забезпечення належних умов для реалізації громадянських, економічних, соціальних та культурних прав кримськотатарського народу як корінного народу України, збереження і розвитку його етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності у складі України».
Експерти вважають, що призначення Мустафи Джемілєва є першим кроком на шляху реалізації постанови про визнання кримських татар корінним народом, яку Верховна Рада ухвалила в середині березня.
«Тепер з’явилося більше можливостей для реалізації саме цієї постанови і наповнення її конкретним змістом. Крім того, що це призначення дає більше можливостей Мустафі Джемілєву у співпраці з міжнародним співтовариством», – вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Нагадаємо, раніше російська влада заборонила Мустафі Джемілєву в’їжджати на територію Кримського півострова на п’ять років.

***
8 серпня у прес-центрі інформаційного агентства «Укрінформ» відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Кримські татари – корінний народ Криму/України». Учасниками заходу виступили: народний депутат України Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, громадські діячі, правозахисники, науковці та журналісти. Модератором була експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.
У своїй промові М. Джемілєв нагадав про історичні віхи життя кримськотатарського народу за останнє сторіччя, про депортації з боку Радянської імперії та розповів про сучасні репресії – з боку імперії Російської. Джемілєв зазначив, що саме Українська держава зробила чимало для повернення кримських татар на історичну батьківщину та наголосив, що основна стратеґія кримськотатарського керівництва полягає в тому, що Крим – це невід’ємна частина української держави. І при цьому зазначив, що, якби «своєчасно був прийнятий закон, що закріплює права кримськотатарського корінного народу, можна було б уникнути того, що сталося на півострові або була б значно полегшена наша боротьба за відновлення своїх прав».
Джемілєв згадав Декларацію ООН з прав корінних народів, в якій «є така стаття, що обумовлює, що без твердо вираженої на те згоди корінного народу, на його території не можуть проходити будь-які війни або розміщуватися військові бази». Проте тут же зауважив, що, швидше за все, країна, яка окупувала Крим, не дуже звертала б увагу на цю Декларацію, враховуючи, що РФ порушила підписаний нею Будапештський меморандум, який ґарантував територіальну цілісність України.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив переконання, що питання повернення анексованого Росією Криму та порушення прав кримськотатарського народу мусять стати серйозними арґументами під час майбутнього переговорного процесу. «Як би там не було, але всі події в Україні завершаться ґлобальними перемовинами. Треба не тільки боротися із терористами, але й готуватися до переговорів. Для послаблення російських окупантів має бути беззаперечна арґументація щодо Криму. Його захоплення – грубе порушення прав корінних народів».
Нагадаємо, що Верховна Рада України лише 20 березня 2014 р. (тобто вже після анексії Криму Росією) своєю постановою ґарантувала захист і реалізацію невід’ємного права на самовизначення кримськотатарського народу в складі суверенної і незалежної Української держави. Україна визнала Меджліс кримськотатарського народу (виконуючий орган Курултаю) як повноважний орган кримськотатарського народу.

***
14 серпня 2014 року відбулося перше установче засідання Ради міжнаціональної злагоди при Кабінеті Міністрів України. У назві нового дорадчо-консультативного органу закладено його суть і зваженість урядової політики в сфері міжнаціональних відносин. Ідеться про пошук інструментів і механізмів злагоди між державотворчою українською нацією, всіма національними меншинами, корінними народами.
Члени Ради дійшли згоди щодо формування збалансованої етнополітики, у формуванні якої братимуть участь представники всіх етнічних меншин незалежно від їх чисельності. Жодна з меншин, навіть найбільш чисельна, не може претендувати на якусь перевагу. Водночас, кожна з них матиме право на повноцінне національно-культурне самовираження: на свою мову, культуру, соціальний захист тощо. Це є спільна позиція всіх членів Ради, де активно співпрацюватимуть урядовці, представники національних спільнот, науковці і експерти громадянського суспільства.
За результатами засідання Ради міжнаціональної злагоди прийнято рішення створити чотири робочі групи: інституційного, законодавчого, ресурсного забезпечення та європейського виміру етнополітики. У групах триватиме пошук механізмів удосконалення етнополітики та її нормативно-правової бази в ім’я того, аби в Українській державі панували мир, добро, спокій.

***
30 серпня виконавчий віце-президент Йосип Зісельс виступив в рамках «круглого столу» «Світова українська спільнота на захисті суверенітету і цілісності України» на щорічних зборах Світового конґресу українців (СКУ), які проходили 29–31 серпня в Київському національному університеті За підсумком виступу Йосипа Зісельса СКУ прийняв резолюцію про створення міжнародної Коаліції народів «За демократичний вибір».

Кирилл ДАНИЛЬЧЕНКО
Мирослав МАРИНОВИЧ
Лиля БУДЖУРОВА
Виталий ПОРТНИКОВ
Вадим ФЕЛЬДМАН
Петро МАРУСЕНКО
Антон САВІДІ
Олена ДОНЕЦЬ