Єдність у розмаїтті

У Києві вшанували пам’ять жертви «Грецької операції» сталінського режиму

Антон САВІДІ

Упродовж століть в Київ та інші українські міста приїзжали і залишалися греки, які рятувалися від турецьких гонінь або шукали кращих можливостей у житті. Напочатку 30-х років у місті проживала активна грецька спільнота, на Контактовій площі працювало грецьке консульство і був розташований грецький монастир Святої Катерини, на вулиці Пирогова – грецький дитячий садочок, існували грецькі ремісничі об’єднання. Це все припинилося зі згортанням політики коренізації і початком репресій.

Початок масових арештів серед грецької діаспори по всьому СРСР (в Україні основний удар припав на Донецьку область) поклала директива № 50215 наркома внутрішніх справ СРСР Єжова від 11.12.1937 р. з наказом про проведення т.з. «Грецької операції» – однієї з численних національних операцій НКВС і однієї з найжорстокіших.

У тексті директиви, зокрема, зазначалося: «…греческая разведка ведет активную шпионско-диверсионную и повстанческую работу в СССР, выполняя задания английской, германской и японской разведок. Базой для этой работы являются греческие колонии в Ростовской-на-Дону и Краснодарской областях Северного Кавказа, Донецкой, Одесской и других областях Украины, в Абхазии и других республиках Закавказья, в Крыму […]. Наряду с шпионско-диверсионной работой в интересах немцев и японцев, греческая разведка развивает активную антисоветскую националистическую деятельность […]. В целях пресечения деятельности греческой разведки на территории СССР приказываю:

1. 15 декабря сего года одновременно во всех республиках, краях и областях произвести аресты всех греков, подозреваемых в шпионской, диверсионной, повстанческой и националистической антисоветской работе.»

Саме 15.12.1937 р. було видано ордер на арешт Дімітріоса Бердебеса. Його заарештували наступного дня, 16.12.1937 р., у власній квартирі на вул. Рейтарській, 8. При обшуку вилучили лише посвідчення на постійне проживання. Після арешту в Дімітріоса Бердебеса залишилися дружина та 13-річний син-школяр.

Обвинувачення було висунуто за ст. 54-6 КК УРСР – «шпигунська діяльність». На допиті, що його провели за кілька днів після арешту, він зізнався, буцімто з 1931 р. є аґентом грецького консульства в Москві, за завданням якого шпигував на користь Греції.

5 лютого 1938 р. Дімітріоса Бердебеса було засуджено до розстрілу. Вирок приведено у виконання 25 лютого 1938 р. У листопаді 1940 р. скаргу сина Бердебеса Олександра Дмітрієвича на предмет перегляду справи щодо засудження батька було відхилено. Реабілітація Д. Бердебеса відбулась одночасно з реабілітацією багатьох інших невинних жертв серед грецького населення СРСР у червні 1958 р.

У 1937–1938 роках у ході «Грецької операції» НКВС за фальшивими обвинуваченнями у шпигунстві або контрреволюційній діяльності по всьому Радянському Союзі було заарештовано понад 20 тисяч греків, зокрема близько 10 тисяч з них на території України. Майже 93% заарештованих було розстріляно. За різними даними, близько 100 греків у Києві було заарештовано і розстріляно.

Після проголошення незалежності України і відкриття архівів КДБ київська грецька громада отримала можливість дослідити наслідки «Грецької операції» НКВС в Києві, зокрема активну роль в пошуках взяли на себе нащадки репресованих Нітія Цуцаріна (Марангос), Єлена Донукіс та Рената Соколова (Спано). В результаті 2001 році у київській церкві Рівноапостольної великої княгині Ольги еллінським братством «Енотіта» за сприяння посольства Греції було встановлено меморіальну дошку з 29 іменами репресованих греків, чиї справи та прізвища вдалося відшукати в архівах. Зокрема, це імена булочника їдальні Наркомзв’язку Дімітріоса Бербедеса Полікарпа Тамуріді – відомого у Києві лікаря-рентгенолога, Анастаса Варнідіса – директора їдальні київської тютюнової фабрики, завідуючого овочевим складом Миколи Мілона, режисера естради Мільтіада Кунелакі, пічника Леоніда Каракоста, чоботаря Янніса Марангоса. На дошцi також прізвища Георгуліса, Горесті, Діакоса, Діловера, Донукіса, Емірзіаді, Емпоропуло, Зулласа, Калогераса, Клеомітіса, Карібо, Корсавіда, Козоглу, Кулумбіса, Косміді, Мурузі, Пентакi, Петріді, Папломатопуло, Франческо, Халаріса, Какуліді. Тільки 1958 року жертви репресій були реабілітовані.

Київські греки мають традицію поминати репресованих під час «Грецької операції» НКВС 1937 року в останню суботу лютого.

Цього року у поминальний день київське еллінське братство «Енотіта» спільно з громадською ініціативою «Остання адреса» відкрили меморіальну табличку «Остання адреса» на будинку по вулиці Рейтарській, 8б, де проживав грецький підданий Дімітріос Бердебес, репресований в ході «Грецької операції» НКВД.

На церемонії відкриття були присутні посол Греції в Україні Георгіос Пукаміссас та заступник голови місії Александрос Будуріс, члени київського еллінського братства «Енотіта», небайдужі кияни та журналісти.

Кошти на виготовлення меморіальної таблички було зібрано членами братства «Енотіта».

Київське еллінське братство «Енотіта» спільно з громадською ініціативою «Остання адреса» планує продовжити встановлення меморіальних табличок на будинках, де мешкали репресовані, з метою відновлення пам’яті людей, які стали жертвами політичних репресій та державного свавілля в роки тоталітарної радянської влади на території України.

Мирослав МАРИНОВИЧ
Иосиф ЗИСЕЛЬС
Вячеслав ЛИХАЧЕВ
Олег РОСТОВЦЕВ
Віталій НАХМАНОВИЧ
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ
Володимир КУЛИК
Виталий ПОРТНИКОВ
Олег РОСТОВЦЕВ